Меню сайта

Оптимізація грошових потоків підприємства

– повної або часткової передоплати за продукцію;

– зменшення термінів товарного кредитування;

– прискорення інкасації дебіторської заборгованості або її рефінансування;

– прискореного проходження платіжних документів.

Уповільнення руху вихідного грошового потоку досягається за рахунок:

– уповільнення інкасації зовнішньої кредиторської заборгованості на основі реструктуризації боргів, або на основі уповільнення руху з проходження платіжних документів, чи зміни форми розрахунків;

– збільшення термінів товарного кредитування постачальниками;

– заміни придбаних довгострокових активів на їх лізинг;

– реструктуризації короткострокового кредитування у довгострокове.

Але при цьому необхідно відмітити, що синхронізація об’ємів дефіцитного грошового потоку у короткостроковому періоді потребує збалансованих заходів дефіцитного грошового потоку із довгостроковим періодом щодо його зростання і зниження, до яких можна віднести такі [18, с. 16]:

– підвищення привабливості господарства з метою залучення інвестицій для збільшення власного капіталу;

– залучення довгострокового кредитування;

– продажі невикористаних необоротних активів або передача їх в оренду;

– скорочення програм інвестування;

– часткова або повна диверсифікація виробництва.

При цьому провідну роль у запровадженні системи платіжного обороту господарства необхідно відвести збалансованості структурних елементів валового грошового потоку у розрізі інтервалів часу, які попередньо потребують відповідної класифікації за такими пропонованими ознаками:

I. Рівень «нейтралізації» - це здатність окремого виду грошового потоку змінюватися в часі. У цьому випадку грошові потоки необхідно розподілити на ті, які піддаються змінам (платежі за короткостроковими та довгостроковими зобов’язаннями) і які не піддаються змінам (податкові платежі).

II. Рівень передбаченості. Для оптимізації передбачених грошових потоків у часі пропонуються два основних методи:

1. Вирівнювання грошових потоків. Цей метод дозволяє зрівняти в деякій мірі сезонність виробничого циклу у формуванні грошових потоків на основі оптимізації середніх залишків грошових коштів (попереднє резервування коштів).

2. Синхронізація грошових потоків - повинна забезпечити мінімальне зменшення різниці між додатним та від’ємним їх видом і прагнути до коефіцієнта +1.

Таким чином, головною умовою оптимізації грошових потоків є забезпечення максимального росту чистого грошового потоку, який забезпечить підвищення темпів економічного розвитку господарства на принципах самофінансування, знизить рівень залежності від зовнішніх джерел у формуванні фінансово-ресурсного потенціалу господарства і забезпечить приріст ринкової вартості самого господарства.

Для підвищення суми чистого грошового потоку господарства пропонується ряд заходів, які ґрунтуються на оптимальному й ефективному виборі облікової політики товаровиробника:

– зниження суми постійних та рівня змінних витрат;

– вибір оптимальної системи оподаткування у господарстві;

– формування ефективно гнучкої цінової політики;

– вибір оптимального амортизаційного періоду, враховуючи сезонність виробництва;

– посилення ролі претензійної роботи у господарстві.

Запровадження факторної оптимізації руху грошових потоків та їх вплив на прибутковість сільськогосподарських підприємств повинен забезпечити задовільний стан формування і використання грошових коштів у виробничій діяльності. Та при цьому для подальшого розвитку виробництва необхідно збільшувати обсяги прибутку як головного джерела фінансування діяльності господарств.

Зміна обсягу і структури продукції може призвести до зміни параметрів оптимізації грошових потоків - відносного зменшення умовно-постійних витрат, відносного зменшення амортизаційних відрахувань, зміни номенклатури й асортименту продукції та підвищення її якості.

Умовно-постійні витрати не залежать безпосередньо від кількості реалізованої продукції. Із збільшенням обсягу виробництва їх кількість на одиницю продукції зменшується, що приводить до зниження собівартості і відповідно до збільшення прибутку. Відносна економія на умовно-постійних витратах визначається за формулою:

Еп=Т*Пс/100, (3.1)

де Еп - економія умовно-постійних витрат;

Т - темп приросту продукції в порівнянні з базисним роком;

Перейти на сторінку: 1 2 3 4

Читайте більше

Роль кредиту в діяльності підприємства
Комерційний кредит - історично перша форма кредитних відносин. Практика відстроченого платежу в обмін на негайно одержувані товари існувала ще на ранніх стадіях розвитку товарного обміну. Комерційний кредит (продаж товарів з відстрочкою платежу) виник й утвердився внаслідок сталого не ...

Аналіз відносних показників фінансової стійкості ТзОВ «Імперія жирів»
Поряд з абсолютними показниками в процесі аналізу необхідно розглянути відносні показники (коефіцієнти) фінансової стійкості ТзОВ «Імперія жирів». Для цього нами було виділено ряд показників, які найбільш повно дозволяють визначити рівень фінансової стійкості, характеризують структуру джерел фін ...