При цьому дієвим важелем підвищення спрямованості боргової політики України на завдання економічного розвитку може стати інституційне розмежування запозичень, отримуваних з метою обслуговування та погашення державного боргу, та запозичень на цілі розвитку. З цією метою варто здійснити виведення бюджетних видатків розвитку в окремий розділ бюджету, виконання якого знаходитиметься у компетенції Державного Банку реконструкції і розвитку . Останній матиме можливість залучати для фінансування проектів загальнодержавного значення кошти від реалізації облігацій внутрішньої та зовнішньої державної позики, а також залучати гарантовані кредити. Такий інституційний механізм дозволить:
перевести фінансування частини видатків розвитку на кредитну основу;
забезпечити довгострокове фінансування державних інвестиційних програм;
забезпечити контроль за цільовим характером та ефективністю реалізації гарантованих державою кредитів;
узгодити та контролювати реалізацію бюджетних інвестиційних програм, які зараз здійснюються за рахунок спеціального фонду бюджету.
ВИСНОВКИ
Отже, серед проблем управління державним боргом в Україні слід вказати швидке зростання обсягів державного боргу як за абсолютною величиною, так і відносно ВВП; переважання зовнішньої заборгованості в структурі державного боргу, що несе в собі валютні ризики; значні розміри гарантованого державою боргу, що викликає додаткові витрати у зв’язку з неплатоспроможністю позичальників; значну заборгованість перед міжнародними організаціями економічного розвитку та іноземними органами управління, що загрожує економічній безпеці України; нерозвинутість внутрішнього ринку державних цінних паперів, що ускладнює залучення державних позик; відсутність комплексного правового забезпечення щодо формування і управління державним боргом; відсутність досконалого інституційного механізму щодо активного управління державним боргом та ефективного використання залучених коштів.
Для вирішення даних проблем та вдосконалення управління державним боргом пропонується вжити наступних заходів:
переорієнтуватися на внутрішній ринок державних запозичень на період нестабільності національної валюти;
заснувати Фонд управління державним боргом, який би займався операціями з мінімізації ризиків та витрат на обслуговування боргу;
прийняти Закон України «Про державний борг та гарантований державою борг», яким врегулювати процес управління державним боргом та гарантованим державою боргом;
відмовитись від залучення кредитів міжнародних організацій економічного розвитку, що супроводжуються додатковими умовами, які обмежують економічну і політичну незалежність;
Кредитний ризик комерційного банку та шляхи його мiнiмiзацiЇ
Ризик - невід’ємна складова
частина людського життя. Він породжується невизначеністю , відсутністю
достатньо повної інформації про подію чи явище та неможливістю прогнозувати
розвиток подій . Ризик виникає тоді, коли рішення вибирається з декількох можливих
варіантів і немає впевненості ...
Кредитні картки
В
отанні часи банками приділяється велика увага до операцій з використанням
пластикових карток. Одною з причин такої уваги є зміни, які зараз відбуваються
на ринку банківських послуг. Стартовий період розвитку банківських структур в
нашій країні близький до завершення. Цей період характе ...