Меню сайта

Побудова графоаналітичної моделі «Квадрат потенціалу» оцінки потенціалу ДП «Ємільчинське лісове господарство»

Функціонування підприємства проявляється через розвиток всіх напрямів діяльності. Графо-аналітична модель підприємства представляє собою область яка утворена векторами, що являють собою сфери (напрямки) діяльності підприємства. Схожі напрямки об’єднуються в n - інтегровані напрямки діяльності підприємства. Якщо обрано чотири інтегровані напрямки діяльності підприємства, то графо-аналітична модель набуває вигляду квадрату потенціалу підприємства, якщо три - трикутник потенціалу підприємства. На перетині векторів розміщується точка розвитку потенціалу підприємства.

Розглянемо принципи побудови графо-аналітичної моделі потенціалу підприємства -квадрат потенціалу підприємства[19,c.189]:

Ø Графічна модель потенціалу підприємства, що призначена для проведення діагностики можливостей підприємства має форму сфери.

Ø Подібна форма представляє усі напрямки діяльності підприємства тим самим розкриває діалектику його потенціалу.

Ø У цілях аналізу необхідно спрощувати форму сфери до форми кола у загальному вигляді, чи до форми іншої фігури в залежності від вибору кількості напрямів діагностики потенціальних можливостей підприємства.

Ø Формування графічної моделі потенціалу підприємства за методом квадрат-потенціалу, передбачає виокремлення чотирьох інтегрованих напрямків:

А) виробництво, розподіл та збут продукції;

Б) організаційна структура та менеджмент;

В) маркетинг;

Г) фінанси.

Ø Якщо в результаті діагностики потенціалу підприємства буде побудовано рівносторонній квадрат то ми отримуємо ідеалістичний стан потенціалу підприємства. В практиці господарювання потенціал підприємства має відокремлену структуру.

Ø Потенціал підприємства може бути прокласифікований за розміром як великий, середній та малий. Великий потенціал підприємства мають підприємства довжина векторів, що утворюють квадрат знаходиться в межах від 70 до 100 у. о Середній від 30 до 70 у. о Малий до 30 у. о.

Метод дозволяє системно встановити кількісні та якісні зв’язки між окремими елементами потенціалу, рівень його розвитку та конкурентоспроможності і на основі цього своєчасно обґрунтувати та реалізувати управлінські рішення щодо підвищення ефективності функціонування підприємства.

Алгоритм графоаналітичного методу оцінки потенціалу

підприємства «Квадрат потенціалу»:[26,c.214-216]

1. Вихідні дані подаються у вигляді матриці (аij), тобто таблиці, де в рядках записані номери показників (i = 1,2,3, ., n), а у стовпцях - назви підприємств, що розглядаються (j = 1,2,3, ., m).

2. По кожному показнику визначається оптимальне значення при урахуванні коефіцієнта чутливості kч і здійснюється ранжування підприємств, з визначенням зайнятого місця.

. Для кожного підприємства знаходимо суму місць (Рj), отриманих у ході ранжування, за формулою:

(3.2.1)

4. Трансформуємо отриману в ході ранжування суму місць (Рj) у довжину вектора, що створює квадрат потенціалу підприємства (рис. 1).

Рис. 3.2.1. Квадрат потенціалу підприємства

Квадрат потенціалу підприємства має чотири зони відповідно до розділів (k), які застосовані в розглянутій системі показників, та чотири вектори (В), що створюють його

Отже, довжину вектора, що створює квадрат потенціалу підприємства (Вk, де k = 1,2,3,4), знаходимо за допомогою формули:

(3.2.2)

5. Визначивши довжину всіх векторів, створюємо квадрат потенціалу підприємства і робимо відповідні висновки.

Графоаналітичний метод аналізу “Квадрат потенціалу” має кілька особливих теоретичних аспектів, які необхідно враховувати при його використанні:

Перейти на сторінку: 1 2 3 4 5

Читайте більше

Сучасні форми та системи оплати праці
Робоча сила, як трактується в курсі економіки, - це сукупність фізичних і розумових можливостей людини, її здатність до праці. В умовах ринкових відносин «здатність працювати» робить робочу силу товаром. Але це не звичайний товар. Його відмінність від інших товарів складається в тому, що ...

Бюджетування та контролінг на підприємстві
Останнім часом підприємства найчастіше застосовують систему бюджетного планування, яка впроваджується з метою економії фінансових ресурсів, скорочення невиробничих витрат, більшої гнучкості в управлінні і контролі за собівартістю продукції, а також підвищення точності планових показників. ...