-
запровадити жорсткий режим економії бюджетних коштів [11, с. 234].
Для забезпечення платоспроможності держави в процесі управління державним боргом можливим є застосування різноманітних методів коригування боргової політики. Найбільш поширеними серед них є рефінансування та реструктуризація державного боргу.
Рефінансування державного боргу - це погашення основної суми боргу та відсотків по ньому за рахунок коштів, отриманих від розміщення нових позик. Рефінансування боргів може бути ефективним лише у тому випадку, якщо країна-позичальник має високу кредитну репутацію на світовому фінансовому ринку.
Реструктуризація державного боргу - це відстрочення сплати часткової або повної суми боргу країною-позичальником. За такого варіанта можливий також обмін боргових сум на акції або спеціальні облігації для вкладення їх в національну економіку. [10, с. 268].
Зменшення рівня заборгованості в країні можна досягти завдяки скорочення обсягів державних витрат, а саме за рахунок наступних заходів:
- відмовитись від участі держави у збільшенні статутних капіталів фінансово-слабких банків;
- ініціювати процес реструктуризації зовнішніх боргів корпоративних позичальників;
- відмовитись від практики емісійного фінансування дефіциту бюджету та дотримуватись курсу поміркованої грошово-кредитної політики;
- посилити роль внутрішніх ринкових позик у процесі фінансування дефіциту бюджету, запровадити ОВДП з плаваючою відсотковою ставкою, прив’язаною до темпів інфляції
- встановити граничний розмір дефіциту Державного бюджету України, що не перевищує 3% ВВП;
- продовжити співробітництво з міжнародними фінансовими організаціями та провадити стриману політику залучення іноземних кредитів від урядів іноземних держав [3, с. 49-51].
Підсумовуючи викладене, можна зробити висновки, що Уряду України необхідно:
удосконалити механізми правового регулювання, прийняти Закон України «Про державний внутрішній борг України»;
визначити критерії оцінки державного боргу України, тобто розробити критичні показники економічної безпеки держави;
обов’язково додержуватись оптимальної структури боргу з точки зору сумарного його обсягу та строків погашення облігацій;
розробити показники ефективності використання позичкових коштів з метою «самоокупності державних позик;
закріпити принципи гласності та публічності у відносинах у сфері державного боргу. [18, с. 88].
Отже, щоб запобігти кризовим ситуаціям у сфері внутрішнього державного боргу, необхідно вдосконалювати систему управління державним боргом на основі розробки коротко - та довгострокових стратегій управління портфелем зобов'язань країни. Метою стратегії державних запозичень є визначення оптимальної структури та обсягу державного боргу з метою зниження вартості обслуговування позик і мінімізації ризику, який виникає при отриманні кредитів.
Висновок
Останніми роками у фінансовій системі України суттєву роль почали відігравати державні позики, що застосовувалися як метод мобілізації грошових ресурсів до державного бюджету, інструмент регулювання грошово-кредитної сфери й платіжного балансу країни. Державний борг є невід'ємною і важливою складовою державних фінансів. Під державним боргом розуміють непогашену основну суму безумовних фінансових зобов'язань держави, що виникають унаслідок державного запозичення і державних гарантій, які набирають чинності, перед суб'єктами права у грошовій формі. [9, с. 212].
Рівень розвитку національної економіки, який визначає її положення в світовій економічній системі, оцінюється мірою використання національного багатства для забезпечення національної безпеки, високого рівня якості життя населення і конкурентоспроможності країни на міжнародних ринках товарів, послуг і капіталів, тому наявність державного боргу, його розмір, розміщення і методи погашення прямо чи опосередковано впливають майже на всі сторони економічного життя країни, зокрема такі як: дефіцит державного бюджету; розмір грошової маси в обігу, що визначає темпи інфляція; звуження чи розширення сукупного попиту і пропозиції тощо. Це робить державний борг не просто засобом залучення коштів для фінансування державних потреб, але й важливим інструментом фінансової політики держави, неефективне використання якого може призвести до порушення стабільного функціонування економіки.
Особливості застосування податкових пільг щодо фізичних осіб в Україні
Для виконання своїх функцій держава формує відповідні засоби, що
концентруються в бюджетах різноманітних рівнів і цільових фондів. Перехід до
ринкових відносин, удосконалення відносин власності визначають податки як
основні джерела формування доходної частини бюджету. Проблемне вивчення й ...
Фінансова система України
В
даній курсовій роботі наводиться коротка характеристика основних теоретичних
засад фінансової системи, її складових ланок та основного механізму її
функціонування. Узагальнено теоретичні засади функціонування фінансової
системи. Надається аналіз проблем фінансової системи України. Розк ...