Меню сайта

Порядок формування чистого прибутку

прибуток оподатковуваний чистий валовий оборотний

Чистий прибуток (збиток) формується поступово протягом фінансово-господарського року від усіх видів звичайної та надзвичайної діяльності та включає:

чистий доход (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг);

валовий прибуток (збиток);

фінансовий результат від операційної діяльності;

прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування;

прибуток (збиток) від звичайної діяльності;

прибуток (збиток) від надзвичайної діяльності.

Важливими інформативними показниками діяльності підприємства є оподатковуваний і чистий прибуток (прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства).

Основним об'єктом при стягненні податку на прибуток виступає оподатковуваний прибуток. Тому важливе значення набуває керування формуванням цьому прибутку, виходячи зі змін у валових видатках проведення й обігу й у валових доходах підприємства.

Оподатковуваний прибуток - це прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скорригированного валового доходу підприємства на суму валових видатків підприємства й суму амортизаційних відрахувань.

Сплативши в бюджет відповідний податок із прибутку, підприємство одержує у своє розпорядження, що залишився, так званий чистий прибуток.

Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, використовується їм самостійно й направляється на подальший розвиток підприємницької діяльності. Ніякі органі, у тому числі державні, не мають права втручатися в процес використання чистому прибутку підприємства. Ринкові умови господарювання визначають пріоритетні напрямки чистого прибутку. Розвиток конкуренції викликає необхідність розширення проведення, його вдосконалювання, задоволення матеріальних і соціальних потреб трудових колективів.

Увесь прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, підрозділяється на дві частини. Перша збільшує майно підприємства й бере участь у процесі нагромадження. При цьому не обов'язково весь прибуток, що направляється на нагромадження, використовувати повністю. Залишок прибутку, не використаного на збільшення майна, має важливе резервне значення й може бути використаний в наступні роки для покриття можливих збитків, фінансування різних витрат. Такий прибуток називається нерозподілений. Прибуток, використаний на нагромадження, і нерозподілений прибуток минулих років свідчить про фінансову стабільність підприємства, про наявність джерела для наступного розвитку.

Друга характеризує частку прибутку, використовуваної на споживання. Прибуток, спрямований на нагромадження й споживання, називається розподіленим. Напрямки розподілу й використання отриманого прибутку підприємством визначаються самостійно.

Розподіл і використання прибутку є важливим господарським процесом, що забезпечують як покриття потреб підприємства, так і формування доходів держави.

Механізм розподілу прибутку повинен бути побудований таким чином, щоб сприяти підвищенню ефективності проведення, стимулювати розвиток нових форм господарювання.

З розвитком ринкових відносин підприємства мають право використовувати отриманий прибуток за своїм розсудом, крім тієї її частини, яка підлягає обов'язковим відрахуванням, оподатковуванню й іншим напрямкам відповідно до законодавства.

Таким чином, виникає необхідність у чіткій системі розподілу прибутку, насамперед, на стадії, що передує утвору чистого прибутку (прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства).

Перейти на сторінку: 1 2

Читайте більше

Фінансовий аналіз діяльності ВАТ Завод ім. Фрунзе
Фінансовий аналіз - це дослідження фінансового стану й основних результатів фінансової діяльності підприємства з метою виявлення резервів подальшого підвищення його ринкової вартості й забезпечення ефективного розвитку. Проведення фінансового аналізу є актуальним для кожного підприємст ...

Методичне забезпечення стратегічного планування та фінансових можливостей реалізації обраної стратегії суб'єктом підприємницької діяльності
Актуальність теми. Розвиток ринкових відносин в Україні висуває нові вимоги до якісного рівня керування підприємством, характеру розв’язуваних при цьому завдань, а також до методів їхнього рішення. Це певною мірою стосується усіх самостійно господарюючих суб’єктів. Необхідна нова концепц ...