Підходи до класифікації змішаних витрат

Змішані витрати включають елементи як постійних, так і змінних витрат. Прикладами таких витрат є витрати на утримання та експлуатацію обладнання (витрати на плановий ремонт, що здійснюється незалежно від інтенсивності експлуатації обладнання та витрати, пов’язані із завантаженням обладнання), оплата за електроенергію (на загальні потреби і технологічні цілі), заробітна плата продавців (постійний оклад та комісійні з продажу).

Для аналізу змішані витрати необхідно ділити на постійні та змінні за даними бухгалтерського обліку.

Змінні витрати - витрати, величина яких змінюється із зміною обсягів виробництва та реалізації продукції. До складу таких витрат належать: прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці; частина виробничих накладних розподілених витрат тощо.

Із зміною обсягу виробництва загальні змінні витрати зменшуються (збільшуються), одночасно на одиницю продукції вони залишаються незмінними.

Постійні витрати - витрати, величина яких не змінюється або змінюється несуттєво із зміною обсягів виробництва. До складу таких витрат належать витрати по сплаті орендних платежів; відсотки за користування кредитними ресурсами, амортизаційні відрахування, заробітна плата адміністративного персоналу, інші окремі види адміністративних та збутових витрат.

Розглядаючи поведінку змінних і постійних витрат, виділяють так званий релевантний період: структура витрат, сумарні постійні та змінні витрати незмінні лише в певному періоді за певної кількості продаж.

Виділяють 3 основні методи диференціації витрат:

) метод максимальної і мінімальної точки;

) графічний метод (статистичний);

) метод найменших квадратів.

Для побудови рівняння загальних витрат і розподілу їх на постійну та змінну частини за методом максимальної-мінімальної точки використовується наступний алгоритм:

. на підставі даних про обсяги виробництва та витрат обираються максимальні і мінімальні значення відповідно обсягів виробництва і витрат;

. визначається різниця в рівнях (максимальний і мінімальний) обсягів виробництва і витрат;

. визначається ставка змінних витрат на одиницю продукції діленням різниці в рівнях витрат за період (різниця між максимальним і мінімальним значенням) на різницю в рівнях обсягах виробництва за аналогічний період;

. визначається загальна величина змінних витрат на максимальний (мінімальний) обсяг виробництва множенням ставки змінних витрат на відповідний обсяг виробництва;

. визначається загальна величина постійних витрат як різниця між максимальними (мінімальними) витратами та змінними витратами;

. складається рівняння сукупних витрат, що відображає залежність змін загальних витрат на відповідний обсяг виробництва.

Графічний метод передбачає побудову графіку в прямокутній системі координат, який показує залежність витрат та виручки від кількості виготовленої продукції. По вертикалі відкладаються дані про витрати та виручку, по горизонталі - кількість одиниць продукції. Точка перетину прямих виручки і загальних витрат (сума постійних і змінних витрат) визначає поріг рентабельності

В основі застосування методу найменших квадратів покладено умову мінімізації суми квадратів відхилень вибіркових даних від тих, що визначаються оцінкою.

Читайте більше

Податкова система України та її розвиток в сучасних умовах
Актуальність. Ідеальна податкова система не функціонує в жодній країні світу. Сучасна податкова система України зберігає низку суттєвих недоліків, які є системними. По-перше, витрати платників на виконання вимог податкового законодавства лишаються надмірно високими. По-друге, відсутніс ...

Механізм оподаткування банків (за матеріалами Вінницької філії ПАТ Кредитпромбанк)
На сьогодні існує необхідність у формуванні вітчизняної системи податкового менеджменту банку, удосконаленні його інструментарію, що забезпечить нарощення конкурентних переваг та ефективне функціонування банку. Проблеми функціонування системи оподаткування, питання податкового планува ...