Механізм боротьби з відмивання грошей через офшорні зони

Ще двадцять років тому, існування офшорних зон нікого не турбувало. Проте з інтенсифікацією руху міжнародного капіталу та зменшенням бар’єрів на його шляху, постала проблема - перш за все для високо розвинутих країн - відтік капіталу та його тяжіння саме до офшорних фінансових центрів.

Ні для кого не секрет, що це ефективний інструмент «оптимізації податкового навантаження» для транснаціональних компаній. Або ж іншими словами - механізм ухилення від оподаткування та відмивання грошей.[20]

При цьому фахівцями розділяються поняття «втеча від податків» і «ухилення від податків», під втечею від податків зокрема розуміються легальні дії платника податків щодо зменшення його податкових зобов’язань, а під ухиленням - нелегальна, несумісна з податковим законодавством діяльність. Саме офшорні зони можуть виступати як засобом легітимної мінімізації податкових зобов’язань суб’єктів господарювання, так і ухилення від оподаткування та виведення фінансових ресурсів з під контролю державних органів, що є реальною загрозою національній економічній безпеці.

Відсутність адекватних заходів протидії використанню офшорних механізмів ухилення від оподаткування призводить до виникнення нерівних конкурентних умов, в яких перебувають законослухняні господарські суб’єкти у разі сплати конкурентами менших податків, що спонукає суб’єкти підприємницької діяльності до пошуку «схем оптимізації оподаткування», у т. ч. і нелегальних.[11,ст. 48]

Те, що проблема офшорів існує, підтверджують, зокрема, й обсяги прямих інвестицій (акціонерного капіталу), які надходять до економіки України з країн ЄС: на 1 липня 2012 р. надійшло 41,3 млрд. дол., про що нещодавно повідомила Державна служба статистики. Зокрема, традиційно найбільшим інвестором України є Кіпр з показником 14,5 млрд. дол. (35,1% загального обсягу інвестицій з країн ЄС).[12]

І не дивно, що використання офшорів турбує всі держави з розвиненим регулюванням, фінансовим контролем і сильними правоохоронними системами, адже перерозподіл капіталу відбувається не на їхню користь. Як наслідок, розвинені держави намагаються здійснювати всесторонній тиск на офшорні юрисдикції як на національному, так і на міжнародному рівнях.

Зокрема, на наднаціональному рівні функціонує декілька міжнародних організацій, що здійснюють безпосереднє регулювання офшорної діяльності, здійснювану суб’єктами країн-членів цих організацій.

Лiдерoм в регулювaннi oфшoрних зoн тa пoв’язaнoї з ними дiяльнoстi є Групa рoзрoбки фiнaнсoвих зaхoдiв бoрoтьби з вiдмивaнням грoшей (ФAТФ). Нею розроблено ряд рекомендацій, щодо зниження негативних наслідків, пов’язаних із використанням офшорних зон. Та парадоксальність ситуації полягає в тому, що увесь комплекс заходів застосовується тільки до країн не членів ФАТФ. Як наслідок, такі країни як США, Нідерланди, Великобританія та ін. країни-члени, на території яких функціонують офшорні юрисдикції, уникають тиску та санкцій.

По іншу сторону табору - країни, що не входять в ці міжнародні організації та зазнають тиску зі сторони міжнародної спільноти, у відповідь створили Міжнародну організацію з оподаткування та інвестицій (International Trade and Investment Organization - ІТІО). Загалом, діяльність цієї організації полягає у виданні і розповсюдженні аналітичних матеріалів, які свідчать про існування загрози для національних економік офшорних зон у разі знищення там пільгових податкових режимів. Тобто, це ніщо інше, як засіб самозахисту, головна мета якого зводиться до протидії у міжнародній боротьбі з офшорними фінансовими центрами.[18,ст 57]

Вибірковий тиск розвинених країн та протидія податкових гаваней призводить до зниження ефективності заходів з боротьби з офшорною діяльністю, та й зводить її нанівець загалом. Тому найчастіше це не дає жодних результатів.

Безумовно, проблеми використання офшорних зон вимагають негайного вирішення, що можливо тільки за участі усього світового товариства. Основною метою повинна стати ліквідація таких юрисдикцій. Для цього треба розробити та затвердити заходи, як правові, так і економічні, які унеможливлять і зроблять невигідним використання офшорних територій. Можливо, застосовувати до них певні важелі тиску на міжнародному рівні для того, щоб знизити економічну привабливість для бізнесу. Введення податку на фінансові операції за участю фірм, зареєстрованих в офшорах, може стати альтернативним заходом. Проте такі заходи повинні бути спрямовані на усі офшорні фінансові центри, без виключень, будь це Лібеpія чи штaт Делaвеp (США). Але повністю від використання офшорних компаній на Кіпрі відмовитися неможливо, оскільки там право власності захищено краще. Наші підприємці розпочинають свій бізнес у цій країні, оскільки там працює англійське право.

Читайте більше

Фінансові результати діяльності підприємств, їх зміст і склад, порядок розрахунку, та використання
В наш час багато які економісти схильні бачити головну причину нинішньої економічної кризи в Україні у непослідовності проведення економічних реформ, частих змінах економічного курсу та складу уряду. Безумовно, така точка зору не позбавлена об'єктивності, однак на мою думку, сучасна еко ...

Аналіз формування та розміщення фінансових ресурсів кредитної спілки
Сучасний етап розвитку національної економіки України характеризується пошуком найефективніших важелів та інструментів ведення виробничо-господарської діяльності. Підвищення ролі приватної власності, розвиток фондового ринку, активізація зовнішньоекономічної діяльності потребують удоскон ...