План витрат охоплює показники:
1. Весь капітал;
2. Доход (збиток) до сплати податків;
3. Придбання активів;
4. Виплати по позиках;
5. Резерви;
6. Організаційні та інші витрати;
7. Разом
Баланс активів і пасивів підприємства складається, щоб оцінити, у які види активів направляються кошти і за рахунок яких видів пасивів передбачається фінансувати чи придбання створення цих активів. Серед активів балансу виділяються поточні активи (рахунок у банку, каса, інші надходження, дебіторська заборгованість) - як найбільш мобільна частина засобів, запаси і фіксовані активи. У пасиві відбиваються власні і позикові засоби, причому важливе значення має їхня структура, її зміна протягом планованого трирічного періоду.
При проведенні прогнозного аналізу прибутку використовується метод «витрати-об’єм-прибуток» чи, як ще його називають, метод критичного обсягу виробництва.
Методологічні основи цього методу розроблені досить давно, але практичному його використанню сприяла система обліку витрат «direct-costing», в основі якої лежить поділ витрат на постійні і змінні, котрі по-різному реагують на зміну обсягу виробництва. Використання методу «витрати-об’єм-прибуток» дозволяє визначити мінімально допустимий обсяг виробництва, при якому досягається беззбитковість виробництва.
Визначення цієї критичної крапки обсягу виробництва здійснюється графічним і розрахунковим способами.
Для графічного способу необхідні такі дані:
Ціна одиниці продукції.
Обсяг реалізації.
Постійні витрати.
Змінні витрати.
При графічному методі по горизонталі показується обсяг виробництва в натуральному вираженні (в одиницях чи виробів), а по вертикалі - витрати на виробництво і виручка від реалізації. Перетинання прямої виручки від реалізації та прямої валових витрат показує критичну обсяг виробництва. Нижче точки беззбитковості - збиток підприємства, тому що до досягнення визначеного обсягу виробництва виторг від реалізації не покриває витрати. А вище - прибуток.
Розглянутий метод застосовується для вибору варіантів установлення ціни на реалізовану продукцію, визначених видів використовуваних ресурсів, системи збуту продукції, тому розрахунок критичної крапки обсягу виробництва доповнюється прогнозами про зміну прибутку в залежності від зміни умов і обсягів виробництва і реалізації продукції.
Другий спосіб визначення критичного обсягу продажу (точки беззбитковості) розраховується методом маржинального доходу.
ТБ = Постійні витрати/Долю маржинального доходу;
Маржинальний дохід = Виручка (без НДС, акцизу) - Змінні витрати;
Доля маржинального доходу = Маржинальний дохід/Виручку.
Ефективність методу «витрати-об’єм-прибуток» дозволяє використовувати його при прогнозуванні величини фінансових ресурсів. При його впровадженні необхідно мати у на увазі наступне:
– і графічний, і розрахунковий способи визначення прогнозованої величини прибутку припускають у якості вихідних дані витрати по виробництву продукції з їхнім розмежуванням на постійні і перемінні витрати, що випливає безпосередньо із системи обліку витрат;
Інституційні інвестори
Інституційні
інвестори відіграють важливу роль поряд з корпоративними та індивідуальними в
забезпеченні країни інвестиційними ресурсами. Якщо корпоративні та
індивідуальні інвестори є основними постачальниками ресурсів в економіці
країни, то інституційні інвестори витупають в ролі фінанс ...
Доходи місцевих бюджетів їх динаміка та тенденції розвитку
Курсова робота присвячена
теоретико-правовим основам формування доходної частини місцевих бюджетів,
аналізу формування та тенденції розвитку доходів місцевих бюджетів в Україні.
Актуальність теми дослідження. Питання
оптимізації формування доходів місцевих бюджетів та виявлення резерві ...