Меню сайта

Стратегія управління прибутком підприємства

За спеціально розробленою політикою торговельне підприємство здійснює розробку однієї з найбільш важких задач - це управління прибутком.

Ця політика повинна відображати вимоги загальної стратегії розвитку підприємства, забезпечувати підвищення його вартості на ринку, формувати необхідний обсяг фінансових ресурсів, задовольняти матеріальні інтереси власників і персоналу.

У процесі управління формуванням прибутку вирішуються дві основні задачі:

1. підвищення загального розміру прибутку в процесі його формування;

2. ефективний розподіл отриманого прибутку за окремими напрямками його використання.

Серед цих задач найвагомішою є перша, тому що від її вирішення залежать форми та пропорції розподілу прибутку на торговельному підприємстві.

Механізм управління формуванням прибутку від реалізації товарів (робіт, послуг) будується в тісному взаємозв’язку цього показника з показниками обсягу товарообігу, доходів і витрат обігу торговельного підприємства.

Система цього взаємозв’язку дозволяє виявити роль окремих факторів, які впливають на формування прибутку від реалізації товарів (робіт, послуг) та забезпечити ефективне управління цим процесом [36, с. 46-47].

Стратегія управління підприємством пов’язана з визначенням головної мети його функціонування. Найчастіше ця головна мета формулюється як досягнення певного рівня рентабельності на вкладений капітал і, відповідно, одержання певної маси чистого прибутку.

Маса прибутку підприємства залежить від величини доходів, що одержує підприємство та від розмірів витрат обігу. Формування доходів і витрат підприємства обумовлюються передусім обсягами його діяльності (товарообігу), а також асортиментною, ціновою політикою і ресурсним забезпеченням товарообігу. На першому етапі визначають цільову суму прибутку підприємства, величина якої залежить від стадії життєвого циклу підприємства, стратегічних завдань, які стоять перед підприємством в майбутньому періоді, тактики їх вирішення. При цьому величина прибутку може знаходитися в інтервалі від точки беззбитковості до точки рівноваги, яка відповідає одержанню максимального прибутку.

Як відомо, кожна одиниця товарообороту додає певну величину до доходу і витрат торговельного підприємства. Цей приріст отримав назву граничні доходи і граничні витрати. Якщо різниця між доходами і витратами зростає, це означає і зростання прибутку підприємства, максимум якого досягається при обсязі товарообігу, коли:

МR = МС , (3.1)

де: МR - граничні доходи, які отримуються від реалізації кожної додаткової одиниці товарообігу,

МС - граничні витрати при реалізації кожної додаткової одиниці товарообігу.

Приріст на кожну одиницю товарообороту визначається так:

∆П = Пп - Пп-1 , (3.2)

де: ∆П - змінювання прибутку, що пов’язане зі збільшенням товарообороту на одну одиницю;

Пп, Пп-1 - прибуток підприємства при реалізації п-ої одиниці товарообороту та (п-1) - ої одиниці товарообороту.

Прибуток підприємства визначається як різниця між загальним доходом і витратами при відповідному обсязі товарообороту, тобто:

Пп = ТРп - ТСп (3.3)

Пп-1 = ТРп-1 - ТСп-1 , (3.4)

де: ТРп, ТРп-1 - відповідно загальний валовий доход від реалізації п-ої та (п-1)-ої одиниці товарообороту;

ТСп, ТСп-1 - загальні затрати при реалізації п-ої та (п-1)-ої одиниці товарообороту.

Підставимо вирази (3.3) і (3.4) в рівняння (3.2), одержимо:

∆П = (ТRп - ТСп) - (ТRп-1 - ТСп-1) = (ТRп - ТRп-1) - (ТСп - ТСп-1) МR - МС

Оскільки:= TRп - TRп-1; МС = ТСп - ТСп-1 .

Перейти на сторінку: 1 2 3 4 5 6

Читайте більше

Роль кредиту в діяльності підприємства
Комерційний кредит - історично перша форма кредитних відносин. Практика відстроченого платежу в обмін на негайно одержувані товари існувала ще на ранніх стадіях розвитку товарного обміну. Комерційний кредит (продаж товарів з відстрочкою платежу) виник й утвердився внаслідок сталого не ...

Фінансова діяльність суб’єкта підприємництва
В умовах трансформаційної ринкової економіки перед підприємствами постає питання вирішення проблем фінансового забезпечення власної виробничо-господарської та інвестиційної діяльності. Тому необхідна підготовка висококваліфікованих, конкурентоздатних фінансистів. Це можливо за поєднанням ...