Стратегія управління прибутком підприємства

формування політики отримання доходів та вибір інструментів та важелів її реалізації;

розробка прогнозу можливих варіантів отримання доходів за видами діяльності та їх експертиза щодо можливості реалізації;

формування оптимального варіанту плану доходів підприємства.

у системі управління утворенням прибутку підприємства головна роль належить його плануванню (прогнозуванню) на майбутній період.

Основними чинниками впливу на величину прогнозованого валового прибутку від реалізації товарів (робіт, послуг) є величина і рівень:

чистого доходу від реалізації товарів (робіт, послуг);

собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг);

операційних витрат;

прибутку від операційної діяльності підприємства.

У процесі планування необхідно досягти балансової ув'язки між названими показниками, а саме:

ЧД - С = ОВ + ПО , (3.5)

де: ЧД - чистий дохід від реалізації товарів (робіт, послуг);

С - собівартість реалізованих товарів (робіт, послуг);

ОВ - операційні витрати;

ПО - прибуток від операційної діяльності.

Формула (3.5) вказує на тісний взаємозв'язок між валовим прибутком і показниками: ЧД, С, ОВ, ПО, і що величина та рівень валового прибутку (ВП) можуть бути визначені двома способами:

) як різниця між величиною або рівнем чистого доходу (ЧД) і собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг) за формулою:

ВП = ЧД - С (3.6)

або:

РВП = РОВ - РПО .

2) як сума величини або рівня операційних витрат і прибутку від операційної діяльності за формулою:

ВП = ОВ + ПО (3.7)

або:

РВП =РОВ - РПО .

З формули (3.6) випливає, що величина і рівень валового прибутку знаходиться у прямій залежності від собівартості реалізованих товарів (робіт, послуг). Для забезпечення покриття операційних витрат і формування прибутку від операційної діяльності необхідно, щоб рівень собівартості в % до товарообороту був прогнозованим, тобто С = ЧД - ВП. Він повинен мати тенденцію до зниження (С < ЧД - ВП) - за умов низького рівня рентабельності торговельної діяльності. Тимчасова стабільність рівня собівартості можлива тільки за умов достатнього рівня рентабельності для самофінансування торговельної діяльності. Тому прогнозований рівень собівартості торговельні підприємства повинні розцінювати як граничний. При укладенні договорів на поставку товарів їм треба вишукувати бази постачання товарів високої якості за цінами (разом з витратами, що включаються у собівартість товарів), частка яких у ціні реалізації (продажу) не перевищувала б прогнозованого рівня собівартості.

З формули (3.7) випливає, що величина і рівень прогнозованого валового прибутку одночасно знаходиться й у прямій залежності від величини та рівня операційних витрат і прогнозованого прибутку від операційної діяльності (ВП = ОВ + ПО). Але це зовсім не означає, що із збільшення рівня операційних витрат можливе збільшення рівня валового прибутку (збільшення рівня торговельної надбавки), оскільки стримуючими факторами є наступні реальності:

можливість продажу товарів за вищими цінами та отримання чистого доходу в розмірі С + ВП;

можливість закупівлі товарів за умов, що їх собівартість не буде більшою ніж ЧД - ВП.

Тому операційні витрати за своїм рівнем до товарообороту повинні бути економічно обґрунтованими (тобто ОВ = ВП - ПО) і мати тенденцію до зниження (ОВ < ВП - ПО). Такий підхід при плануванні валового прибутку створить реальні передумови виконанню плану прибутку від операційної діяльності.

Виходячи з формул (3.5), (3.6), (3.7) слід зазначити, що планову величину валового прибутку необхідно визначати за формулою (), економічно обґрунтовуючи величину операційних витрат і прибутку та балансово ув'язувати її з величиною валового прибутку підприємства, визначеного за формулою (3.6). Величина прибутку як цільової функції діяльності підприємства залежить від обраної стратегії. Величина прибутку може бути мінімальною, нормальною і необхідною.

Читайте більше

Світові фінансові кризи та їх вплив на фінансову безпеку держави
Досвід сьогоднішньої світової кризи підтверджує той факт, що жодна країна не застрахована від кризи, адже постраждали навіть ті країни, фінансові моделі яких вважалися еталоном досконалості. Світова фінансова та економічна криза зумовила виникнення цілого кола проблем та, послабленням фі ...

Державний бюджет як інструмент державного регулювання економіки
Провідне місце в системі регулювання економіки держави, створення сприятливого фінансового середовища для швидкого розвитку ринкових відносин, забезпечення макроекономічної рівноваги в економіці належить бюджету. Державний бюджет представляє собою річний план державних видатків і джере ...