Поточний стан економіки визначається діяльністю господарюючих суб'єктів, майбутній - обсягами інвестицій у виробництво.
У результаті виготовлення продукції та надання послуг зношуються основні фонди підприємств: будівлі, споруди, машини, обладнання. Для їх відновлення нагромаджується амортизаційний фонд. Сума обсягів амортизаційних фондів підприємств, нарахованих за певний період часу, визначає обсяг коштів, необхідних для простого відновлення зношених основних фондів. Основні фонди підприємств відновлюються у процесі інвестиційної діяльності. Якщо обсяг інвестицій дорівнює обсягу амортизаційного фонду, відбувається просте відновлення.
Розподіл валового внутрішнього продукту (ВВП) на фонд споживання та фонд нагромадження є важливою макроекономічною пропорцією національної економіки. Від того, яку частину ВВП країна витрачає на створення матеріально-технічної та фінансової бази нових виробництв товарів та послуг, залежать майбутні обсяги ВВП та відповідно добробут населення. Реалізація фонду нагромадження - важлива частина інвестиційної діяльності.
Суб'єктами інвестиційної діяльності є інвестори, замовники, виконавці робіт, користувачі об'єктів інвестиційної діяльності, а також постачальники, будь-які суб'єкти підприємницької і фінансової діяльності - банківські, страхові і посередницькі установи. Суб'єктами інвестиційної діяльності можуть бути фізичні та юридичні особи (у тому числі іноземні), а також державні та міжнародні організації. Свої відносини суб'єкти інвестиційної діяльності будують на основі договорів. Основним суб'єктом інвестиційної діяльності є інвестор, який здійснює вкладення власних, позичкових або залучених коштів у формі інвестицій [34, 238].
Інвесторами можуть бути:
) фізичні і юридичні особи;
) об'єднання юридичних осіб, які створені на основі договору про спільну діяльність і не мають статусу юридичної особи;
) державні органи;
) органи місцевого самоврядування;
) іноземні суб'єкти підприємницької діяльності.
З урахуванням спрямованості операційної діяльності, що здійснюється інвесторами, останніх поділяють на індивідуальних та інституційних.
Індивідуальний інвестор - це фізична або юридична особа, яка інвестує кошти у розвиток свого підприємства. Інституційний інвестор - це фінансовий посередник, що акумулює кошти індивідуальних інвесторів і здійснює інвестиційну діяльність. Інституційними інвесторами є інвестиційні компанії, інвестиційні фонди, які спеціалізуються на операціях з цінними паперами.
Залежно від цілей інвестування, які ставлять перед собою інвестори, виділяються стратегічні і портфельні інвестори. Якщо метою стратегічного інвестора під час здійснення інвестиції є придбання контрольного пакета акцій або переважної частки статутного капіталу іншого підприємства для реального управління ним, то портфельний інвестор вкладає кошти в об'єкти інвестування з метою отримання поточного доходу або приросту капіталу.
Усі інвестори мають рівні права щодо здійснення інвестиційної діяльності у будь-якій формі: володіння, користування і розпорядження об'єктами інвестування; визначення обсягів і напрямів інвестицій; залучення на договірній, переважно конкурсній основі інших суб'єктів інвестиційної діяльності; здійснення контролю за цільовим використанням інвестованих коштів; об'єднання власних і залучених коштів із коштами інших інвесторів для спільного інвестування [40, 156].
Сутність поняття «фінансова стійкість підприємства», її види та завдання
аналізу
Фінансова стійкість підприємства є однією з головних умов
життєдіяльності, розвитку й забезпечення високого рівня конкурентоспроможності
підприємства. Саме фінансова стійкість підприємства характеризує ефективність
операційного, фінансового та інвестиційного розвитку, містить необхідну
інформаці ...
Аналіз ліквідності підприємства
Найважливішим показником фінансового стану підприємства є
ліквідність, сутність якої полягає в можливості підприємства в будь-який момент
розрахуватися за своими зобов'язаннями (пасивам) за допомогою (за рахунок)
майна (активів), яке є на балансі, тобто в тому, як швидко підприємство може ...