Меню сайта

Управління інвестиційною діяльністю

За складом і характером витрат у прямих інвестиціях можна вирізнити їх технологічну структуру [40, 158]:

будівельні роботи;

монтажні роботи;

машини та обладнання;

проектні роботи.

Період типової реалізації інвестицій поділяється на три частини:

) підготовка (проектні роботи, організація фінансування, погодження, планування та матеріально-технічне забезпечення початку робіт);

) реалізація - створення нового матеріального об'єкта;

) експлуатація нового виробництва, отримання прибутку, забезпечення окупності інвестицій, подальша робота об'єкта.

За макроекономічне сприяння інвестиційній діяльності відповідають органи державної влади країни. У розпорядженні держави є важелі як прямої дії у вигляді централізованих державних капіталовкладень в об'єкти загальнодержавного значення, розвиток державного сектора економіки, так і непрямі засоби регулювання інвестиційного середовища за рахунок бюджетної та грошово-кредитної політики.

Бюджетні важелі - це встановлена державою система різних видів податків, що практично визначають таку систему перерозподілу доходів підприємств і громадян країни, яку держава вважає оптимальною для формування прибуткової частини бюджету та збереження у підприємств і підприємців ринкових стимулів до роботи і отримання прибутків. З бюджетом не можуть зрівнятися фінанси наймогутніших корпорацій. Витрати бюджету є вагомим засобом формування сукупного попиту, а через нього - стимулювання інвестицій взагалі та їх міжгалузевої структури. Навіть система соціальних бюджетних програм (не кажучи вже про прямі бюджетні інвестиції в державний сектор) впливає на структуру попиту, тому що соціальні виплати з бюджету отримують люди, які мають витратити їх на ринку споживчих товарів, а це стимулює виробництво та відповідні інвестиції для цього.

Грошово-кредитна політика держави впливає на інвестиційні умови, регулюючи грошовий обіг і роботу банківської системи, яка, по суті, репродукує збільшення коштів в економічній системі. Основними інструментами грошово-кредитного регулювання є такі [12, 456]:

норми страхових резервів, які зобов'язані мати комерційні банки й тим самим відволікати певну частину своїх коштів від активного використання для кредитування та інвестування;

залікова ставка Національного банку, за якою він продає кредитні ресурси комерційним банкам, збільшуючи чи зменшуючи обсяги кредитних джерел для фінансування інвестицій;

операції з державними цінними паперами на відкритому ринку.

Встановлюючи вигідні умови (у вигляді ціни чи дивідендів) для своїх цінних паперів, держава стимулює їх купівлю юридичними та фізичними особами і цим зменшує кількість вільних грошей, які можуть бути використані для кредитування інвестицій через банківську систему. Погіршуючи ж цінові та дивідендні умови продажу своїх цінних паперів, держава стимулює їх викуп у юридичних і фізичних осіб. У результаті цього в останніх з'являються додаткові кошти, які через банківську систему або безпосередньо використовуються для фінансування інвестицій.

Перейти на сторінку: 1 2 3 4 5 6 7

Читайте більше

Бюджетний менеджмент
Бюджет відображає масштаби державної діяльності й водночас обмежує її, оскільки, це кошти, що надходять у розпорядження держави і визначають її фінансовий стан. У ньому зосереджуються грошові фонди суспільного користування, що перебувають у віданні органів державної влади і витрачаються ...

Оцінка фінансового стану підприємства ВАТ М’ясокомбінат Ятрань за даними фінансової звітності
В умовах невизначеності та нестабільності економічних умов господарювання прогнозування фінансового стану за допомогою фінансових показників не дає в повному обсязі інформацію щодо перспектив фінансового розвитку підприємства. За таких обставин виникає необхідність застосування механізму ...