Меню сайта

Недоліки та загальні напрями вдосконалення організаційно-правової діяльності кредитних спілок

Кредитні спілки існують в Україні понад 12 років. За цей час вони довели, що є самостійним сегментом економіки, який треба підтримувати і розвивати. Найвагомішим кроком для розвитку кредитних спілок стало прийняття Закону „Про кредитні спілки”, який офіційно надав їм статусу фінансової установи та визначив окремі аспекти їх діяльності.

Задля якісного поліпшення діяльності кредитних спілок доцільно запровадити низку заходів організаційно-правового спрямування. Зокрема, уточнити, а може, й розширити перелік видів діяльності, які можуть здійснювати кредитні спілки.

Так, наприклад, згідно зі статтею 19 Закону України „Про кредитні спілки” останні мають право володіти, користуватися й розпоряджатися належними їм майном відповідно до згадуваного закону і своїх статутів. Це означає що кредитна спілка загалом має право на його вільний продаж, передачу в заставу, здачу в оренду тощо. Водночас статтею 21 цього закону щодо переліку видів господарської діяльності кредитних спілок такі операції не передбачені. Крім того, у цій же статті зазначено, що „провадження кредитною спілкою іншої діяльності, крім передбаченої цим законом, не допускається”. Отже, господарські операції, пов'язані з використанням майна кредитної спілки, які завжди мають місце на практиці і можуть приносити дохід, поки що законодавчо не врегульовані. Вони не були врегульовані й Тимчасовим положенням про кредитні спілки в Україні, й Типовим статутом кредитної спілки.

Свої тимчасово вільні кошти кредитна спілка може розміщувати на депозитних рахунках у банках, а за їхньої нестачі залучати на договірних умовах кредити банків, кредити об'єднаної кредитної спілки, кошти інших установ і організацій тільки для надання кредитів своїм членам. Це, безперечно, розширює фінансові можливості кредитної спілки, проте такі ресурси для позичальника, члена кредитної спілки, будуть надто дорогими.

У тому разі, коли кредитна спілка не має достатніх фінансових можливостей, вона може виступити у ролі посередника між своїм членом та іншою кредитною установою щодо надання йому кредиту, тобто стати гарантом. У світовій практиці такі гарантійні послуги досить поширені. З одного боку, вони здешевлюють кредити, а з другого − підвищують авторитет таких об'єднань громадян, сприяють залученню нових членів. У чинному законодавстві щодо такої діяльності кредитних спілок нічого не сказано.

Не йдеться також і про те, що може робити кредитна спілка з придбаними нею державними цінними паперами, чи має кредитна спілка право на їх продаж, заставу тощо. Господарська практика часто потребує саме цього.

Водночас згідно із Законом України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” кредитна спілка може здійснювати: фінансовий лізинг; надання гарантій і поручительств; торгівлю цінними паперами.

Отже, щоб не було розбіжностей між зазначеними законами, та відповідно до статі 5 Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” треба до статті 21 Закону України „Про кредитні спілки” внести відповідні доповнення. Подібні зміни повинні знайти своє відображення і у статутах кредитних спілок.

Досить важливими з точки зору подальшого розвитку кредитних спілок здаються організаційні заходи, пов'язані з їхнім входженням до різних об'єднань кооперативів як за галузевою, так і за територіальною ознаками. Адже кредитні спілки є суто фінансовими установами, які можуть надавати своїм членам лише фінансові послуги. Таке законодавче обмеження діяльності підштовхує кредитні спілки до входження в об'єднання кооперативів, що дасть їм змогу комплексно розв'язувати свої соціально-економічні проблеми.

Позитивно відобразиться на вдосконаленні діяльності кредитних спілок перегляд відповідальності членів за зобов’язаннями спілки і встановлення її в межах обов’язкового паю або кратній до нього сумі. Крім цього, доцільно запровадити систему страхування відповідальності членів органів управління за рішення, які можуть нанести збитки кредитній спілці.

Перейти на сторінку: 1 2 3

Читайте більше

Бюджетування та контролінг на підприємстві
Останнім часом підприємства найчастіше застосовують систему бюджетного планування, яка впроваджується з метою економії фінансових ресурсів, скорочення невиробничих витрат, більшої гнучкості в управлінні і контролі за собівартістю продукції, а також підвищення точності планових показників. ...

Побудова моделі вибору фінансової стратегії підприємства
В умовах перехідної економіки діяльність підприємств вимагає адаптації до специфічних умов зовнішнього середовища, забезпечення стабільності фінансового стану, загальної ринкової стійкості. В даний час економічна ситуація в Україні ускладнюється платіжною кризою, зниженням прибутковості ...