Меню сайта

Оборотні кошти та їх організація

Визначення наявності і ефективності використання оборотних коштів

Оборотні кошти різногалузевих підприємств країни становлять значну частину їхніх матеріально-грошових активів. Тому раціональне та економне використання оборотних коштів суб'єктів господарювання має неабияке економічне значення. Для оцінки ефективності використання оборотних коштів виробничих підприємств застосовують певні показники, а для підвищення ефективності - відповідні конкретні заходи.

Ефективність використання оборотних коштів характеризується швидкістю їхнього обертання, оборотністю. Прискорення оборотності цих коштів зумовлює: по-перше, збільшення обсягу продукції на кожну грошову одиницю поточних витрат підприємства; по-друге, вивільнення частини коштів і завдяки цьому створення додаткових резервів для розширення виробництва. Відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 2 (П(С) БО 2) «Баланс» власні оборотні кошти підприємства становлять суму рядка 380 розділу І пасиву Балансу (форма №1) «Власний капітал» та суму рядка 440 розділу ІІІ пасиву Балансу «Довгострокові кредити банків» (прирівняні до власних кошти) за мінусом підсумку розділу І активу Балансу «Необоротні активи» (рядок 080).

Порівняння наявності власних оборотних коштів з поточною потребою в них дає змогу визначити брак або надлишок власних оборотних коштів. Поточна потреба в оборотних коштах («Робочому капіталі») дорівнює сумі всіх поточних активів (підсумок розділу ІІ активу Балансу, рядок 260) за мінусом короткострокових зобов’язань (підсумок розділу ІV пасиву Балансу, рядок 620).

До показників, що характеризують стан оборотних коштів, можна віднести коефіцієнт реальної вартості

оборотних коштів у майні підприємства (Крв). Цей показник визначається як відношення вартості оборотних коштів за вартістю майна підприємства:

Крв

=

, = 9967/440934 =0,02

де Фн - фактична наявність (вартість) оборотних коштів, грн.;

М - вартість майна підприємства, грн.

Коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів показує, яка частка в майні підприємства належить підприємству.

Показники ефективності використання оборотних коштів

Для характеристики ефективності використання оборотних коштів на підприємствах використовуються різні показники, одним з яких є швидкість обертання, яка обчислюється в днях і характеризується періодом, за який оборотні кошти підприємства здійснюють один оборот, тобто проходять всі стадії кругообігу на підприємстві:

О =

= (11142,5*365)/ 76604 = 53 дні

Де О - термін обертання оборотних коштів, днів;

С - середні залишки нормованих оборотних коштів, грн.;

Т - тривалість періоду за який обчислюється обертання, днів;

Р - обсяг реалізованої продукції, грн.

Середні залишки обігових коштів визначаються на підставі даних форми №1 «Баланс» як сума залишків обігових коштів (розділ ІІ активу Балансу, р. 260) на початок і кінець періоду, поділена на два:

Коефіцієнт обертання оборотних коштів (Ко):

Ко =

=

76604/

11142,5= 6,9

Характеризує кількість оборотів оборотних коштів за період, що аналізується. Що більше оборотів здійснюють оборотні кошти, то ліпше вони використовуються.

Коефіцієнт завантаження оборотних коштів (коп.) є оберненим до коефіцієнта обертання показником і визначається за формулою:

Кз =

=11142,5 /76604=0,15

Характеризує участь оборотних коштів у кожній гривні реалізованої продукції. Що менше оборотних коштів припадає на 1 грн., то краще вони використовуються.

Коефіцієнт ефективності (прибутковості оборотних коштів):

Ке =

=

2613 /

11142,5 = 0,23

Перейти на сторінку: 1 2 3 

Читайте більше

Місцеві податки та їх характеристика
В Україні доходи місцевого бюджету формуються, в основному, з таких джерел: податок з доходів фізичних осіб, податок на прибуток підприємств, збори за використання природних ресурсів, місцеві податки і збори, надходження дивідендів від використання місцевого майна, власні надходження бюдж ...

Оподаткування підприємства
Податки є необхідною ланкою економічних відносин в суспільстві з моменту виникнення держави. Теорія оподаткування оформилася в останній третині вісімнадцятого століття. Її творцем можна назвати шотландського економіста і філософа А. Сміта. З одного боку наука про податки - окрема галуз ...