Меню сайта

Перебудова й модернізація ринку цінних паперів України

Для розвитку фінансових інструментів, підвищення їх надійності та інвестиційної привабливості необхідно розробити програми випуску спеціальних середньо - та довгострокових державних облігацій, програми випуску пенсійних облігацій, налагодити систему ліцензування рейтингових агенцій та сертифікації її фахівців.

На законодавчому рівні повинні бути визначені цінні папери, по яких рейтинг взагалі не здійснюється, а саме папери:

емітентів, що існують менше 3-х років;

випущені на суму менше рівня, встановленого Національною комісією з цінних паперів і фондового ринку;

розраховані на обмежене коло інвесторів, хоча й публічні;

папери емітентів, валюта балансу яких менше певної величини, встановленої Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку;

короткострокові цінні папери (наприклад, фінансові інструменти строком до 6-12 місяців) [14, 345; 15, 25].

На даному етапі сучасного розвитку ринку цінних паперів більш ефективним і прийнятним буде запровадження єдиної для всіх організаторів торгівлі процедури лістингу, допуску емітентів, розкриття інформації про емітентів, забезпечення обміну інформацією між торговельними майданчиками в єдиному інформаційному просторі, доступному для всіх учасників ринку [7, 68].

Розвиток корпоративного законодавства, проблема захисту прав інвесторів є ключовою для ринків капіталу України. Конфлікти в господарських товариствах, обумовлені недосконалістю законодавства та хибною практикою корпоративного управління, обумовлюють недовіру інвесторів до основних фінансових інструментів [6, 215].

Характерними відхиленнями від загальновизнаних стандартів корпоративного управління в Україні є: нерозвинена система доступу й ознайомлення учасників і потенційних інвесторів з інформацією про емітента, що призводить до непрозорості структури акціонерів; невиправдане зростання запозичень і кредиторської заборгованості; відсутність захисту прав учасників у випадку банкрутства або реструктуризації підприємства. Найбільш суттєвим гальмом для розвитку корпоративного управління є опосередкований результат масової

приватизації - неадекватне уявлення про реальних суб'єктів корпоративного сектору економіки [9, 60].

В Україні незначна кількість акціонерних товариств залучають капітал для свого розвитку через механізм випуску й обігу цінних паперів. Також у процесі господарської діяльності акціонерними товариствами використовується досить обмежений перелік інших фінансових інструментів. Однак до цих товариств застосовуються принципи та регламент діяльності, властиві іноземним відкритим корпораціям (публічним компаніям) [12, 58].

Необхідною умовою створення належної правової бази в корпоративному секторі економіки було прийняття у жовтні 2008 р. Закону України «Про акціонерні товариства» - правової основи розбудови в України цивілізованих корпоративних відносин, що ґрунтуються на загальновизнаних міжнародних стандартах. Надзвичайно актуальними є впровадження Принципів корпоративного управління, норми яких служили б основним орієнтиром для емітентів, що прагнуть поліпшити його стандарти. Для забезпечення ясності і послідовності чинні Принципи варто доповнити деякими новими положеннями, що відображають сучасний стан справ у галузі корпоративного управління [2, 43].

З метою створення сприятливих умов для розвитку фондового ринку, зростання залучення заощаджень населення в цінні папери, активізації механізму інвестицій в економіку через випуск цінних паперів постає необхідність звільнення від оподаткування операцій з цінними паперами та доходів від них.

Це зумовлено, з одного боку, незначними надходженнями податків та інших обов'язкових платежів від фондового ринку, а з іншого - повним пригніченням інвестиційної діяльності в

країні, яке відбулося значною мірою через де стимулюючу фіскальну орієнтацію чинної системи оподаткування [9,63].

В Україні основними ключовими причинами вибору моделі, яка передбачає функціонування одного регулятора, що має особливий статус, є:

Перейти на сторінку: 1 2 3

Читайте більше

Зміст, структура та особливості формування доходів залізниць
Формування доходів великих виробничо-економічних комплексів значною мірою визначається складністю та збалансованістю їх організаційної структури, а також узгодженістю технологічних процесів організації виробництва продукції. На залізничному транспорті основним видом продукції є послуги з ...

Значення харчової промисловостi у соцiальному та економiчному розвитку України
На сучасному етапі розвитку склалося важке економічне становище для всього народного господарства України і особливо для харчової промисловості, так як ця галузь дуже залежить від інших галузей – машинобудівної, хімічної, нафтопереробної, і особливо платоспроможності населення. Харчо ...