Для розвитку фінансових інструментів, підвищення їх надійності та інвестиційної привабливості необхідно розробити програми випуску спеціальних середньо - та довгострокових державних облігацій, програми випуску пенсійних облігацій, налагодити систему ліцензування рейтингових агенцій та сертифікації її фахівців.
На законодавчому рівні повинні бути визначені цінні папери, по яких рейтинг взагалі не здійснюється, а саме папери:
емітентів, що існують менше 3-х років;
випущені на суму менше рівня, встановленого Національною комісією з цінних паперів і фондового ринку;
розраховані на обмежене коло інвесторів, хоча й публічні;
папери емітентів, валюта балансу яких менше певної величини, встановленої Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку;
короткострокові цінні папери (наприклад, фінансові інструменти строком до 6-12 місяців) [14, 345; 15, 25].
На даному етапі сучасного розвитку ринку цінних паперів більш ефективним і прийнятним буде запровадження єдиної для всіх організаторів торгівлі процедури лістингу, допуску емітентів, розкриття інформації про емітентів, забезпечення обміну інформацією між торговельними майданчиками в єдиному інформаційному просторі, доступному для всіх учасників ринку [7, 68].
Розвиток корпоративного законодавства, проблема захисту прав інвесторів є ключовою для ринків капіталу України. Конфлікти в господарських товариствах, обумовлені недосконалістю законодавства та хибною практикою корпоративного управління, обумовлюють недовіру інвесторів до основних фінансових інструментів [6, 215].
Характерними відхиленнями від загальновизнаних стандартів корпоративного управління в Україні є: нерозвинена система доступу й ознайомлення учасників і потенційних інвесторів з інформацією про емітента, що призводить до непрозорості структури акціонерів; невиправдане зростання запозичень і кредиторської заборгованості; відсутність захисту прав учасників у випадку банкрутства або реструктуризації підприємства. Найбільш суттєвим гальмом для розвитку корпоративного управління є опосередкований результат масової
приватизації - неадекватне уявлення про реальних суб'єктів корпоративного сектору економіки [9, 60].
В Україні незначна кількість акціонерних товариств залучають капітал для свого розвитку через механізм випуску й обігу цінних паперів. Також у процесі господарської діяльності акціонерними товариствами використовується досить обмежений перелік інших фінансових інструментів. Однак до цих товариств застосовуються принципи та регламент діяльності, властиві іноземним відкритим корпораціям (публічним компаніям) [12, 58].
Необхідною умовою створення належної правової бази в корпоративному секторі економіки було прийняття у жовтні 2008 р. Закону України «Про акціонерні товариства» - правової основи розбудови в України цивілізованих корпоративних відносин, що ґрунтуються на загальновизнаних міжнародних стандартах. Надзвичайно актуальними є впровадження Принципів корпоративного управління, норми яких служили б основним орієнтиром для емітентів, що прагнуть поліпшити його стандарти. Для забезпечення ясності і послідовності чинні Принципи варто доповнити деякими новими положеннями, що відображають сучасний стан справ у галузі корпоративного управління [2, 43].
З метою створення сприятливих умов для розвитку фондового ринку, зростання залучення заощаджень населення в цінні папери, активізації механізму інвестицій в економіку через випуск цінних паперів постає необхідність звільнення від оподаткування операцій з цінними паперами та доходів від них.
Це зумовлено, з одного боку, незначними надходженнями податків та інших обов'язкових платежів від фондового ринку, а з іншого - повним пригніченням інвестиційної діяльності в
країні, яке відбулося значною мірою через де стимулюючу фіскальну орієнтацію чинної системи оподаткування [9,63].
В Україні основними ключовими причинами вибору моделі, яка передбачає функціонування одного регулятора, що має особливий статус, є:
Державний бюджет і бюджетна політика
Із
визначенням України самостійною ринковою орієнтованою державою з усією
важливістю постають проблеми створення і функціонування власної бюджетної
системи, що передбачають:
·
виділення
ланок бюджетної системи;
·
наповнення
бюджетів, розподіл податків і зборів між ...
Оцінка ефективності лізингу як форми фінансування діяльності підприємства
Система фінансового забезпечення інвестиційного процесу складається з
органічної єдності джерел фінансування інвестиційної діяльності та методів
фінансування.
Метод фінансування інвестицій - це механізм залучення інвестиційних
ресурсів з метою фінансування інвестиційного процесу. До ме ...