Меню сайта

Вітчизняний досвід оподаткування доходів фізичних осіб

Податки - первинна умова існування й діяльності держави, неодмінна ознака цивілізації. Разом із тим, у більшості країн світу, за винятком небагатьох, де оподаткування вкрай лібералізоване, податки за силою дії на всі верстви, суспільства, по безпосередньому до всіх відношенню дошкуляють до живого усіх і кожного.

Елементи механізму оподаткування зародилися ще у первісних звичаях усіх без винятку народів. Уже у жертвоприношеннях силам природи, тотемам, а згодом богам, можна побачити початкові форми оподаткування. Спочатку це були, як правило, звичаєві положення, проте дотримання їх було таким же обов’язковим, як пізніше дотримання вимог і положень закону. Прикладом може служити відома ще з біблійних часів десятина. З розвитком знарядь виробництва, суспільних відносин, утворенням держав видозмінюються й елементи первісного оподаткування.

На території Київської Русі, в межах якої і були землі майбутньої України, ще в часи язичництва зародилися і утвердилися данина і полюддя, що можуть слугувати прообразом сучасного податку на доходи. Данина носила звичаєвий характер і саме звичаєві вимоги робили її чітко усталеною на відносно тривалий час. Поряд з цим потреби княжого двору вимагали все нових надходжень для його утримання і розвитку. Задоволення цих потреб князі Київської Русі здійснюють, вводячи так зване полюддя. Характерно, що уже в часи полюддя виділяються основні групи, які були звільнені від оподаткування, наприклад, князівську слуги, духовенство, дружинники. [37, с. 167]

Взагалі у розвитку форм та методів стягнення податків можна виділити три великих періоди. На початковому етапі розвитку від древнього світу до початку середніх віків держава не мала фінансового апарату для визначення та збору податків. Вона визначала лише загальну суму коштів, що бажає отримати, а стягнення податків доручалося місту чи громаді. Початок розвитку системи оподаткування на території України почалося за часів Древньої Русі. Основним джерелом доходу князів того часу була данина - це, по суті, не регулярний, а надалі все більш систематичний прямий податок. На другому етапі (XVI - початок XIX ст.) в країні виникає системи державних установ, у тому числі й фінансових, і держава бере частину функцій на себе: встановлює квоту оподаткування, спостерігає за процесом стягнення податків, визначає цей процес більш менш широкими рамками. З XVI століття до державної казни починають стікатися податки з публічних бань, шинків, за виготовлення горілки, меду, пива. Після смерті Петра I вся фінансова система країни почала занепадати. І, нарешті, третій, сучасний, етап - держава бере в свої руки всі функції управління і стягнення податків. Регіональні органи влади, місцеві громади грають роль помічників держави, маючи той чи інший ступінь самостійності.

Під час знаходження України у складі СРСР власної податкової системи у неї не було і на території України діяли загальнодержавна радянська податкова система. Дуже важливим в історії радянської податкової системи стало введення 16 листопада 1922 року прибутково-майнового податку. Він поклав початок розвитку прибуткового оподаткування громадян. У 1924 році оподаткування майна було відмінено, а прибутково-майновий податок реорганізовано в прибутковий. Прибутковий податок було поділено на дві частини: основну і додаткову, а його платників - на окремі категорії та групи. Податок утримувався у твердих ставках, диференційованих за категоріями та групами платників.

Становлення податкової системи незалежної України почалося з прийняття 25 червня 1991 року Закону України "Про систему оподаткування". Цим Законом було створено передумови для її наступного розвитку. Система оподаткування в Україні являє собою сукупність податків, зборів, платежів до бюджету та внесків до бюджетних цільових фондів. що стягуються у визначеному по рядку. Причинами, які привели до виникнення прямого оподаткування доходів населення, була гостра потреба держави в додаткових бюджетних надходженнях і забезпечення рівноспрямованості оподаткування на основі прямого визначення доходів платника.

Із середини 1991 року в Україні була прийнята власна система прибуткового оподаткування населення. Вона мала дві характерні відмінності від радянської. По - перше, замість неоподатковуваного мінімуму (розміру доходу, в межах якого податок не стягується) виділявся неоподатковуваний дохід (сума, яка при оподаткуванні вираховується із загального доходу). По-друге, були встановлені єдині умови та ставки податку для всіх категорій. Виділення категорій пов'язувалося тільки з різними умовами формування їх доходів, а тому й різними способами обчислення податку.

Перейти на сторінку: 1 2 3 4

Читайте більше

Оцінка фінансового стану підприємства ВАТ М’ясокомбінат Ятрань за даними фінансової звітності
В умовах невизначеності та нестабільності економічних умов господарювання прогнозування фінансового стану за допомогою фінансових показників не дає в повному обсязі інформацію щодо перспектив фінансового розвитку підприємства. За таких обставин виникає необхідність застосування механізму ...

Зміст, структура та особливості формування доходів залізниць
Формування доходів великих виробничо-економічних комплексів значною мірою визначається складністю та збалансованістю їх організаційної структури, а також узгодженістю технологічних процесів організації виробництва продукції. На залізничному транспорті основним видом продукції є послуги з ...