Теоретичні основи оподаткування малого бізнесу

) третя група - фізичні особи - підприємці, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб;

обсяг доходу не перевищує 3 000 000 гривень;

) четверта група - юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, які протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

середньооблікова кількість працівників не перевищує 50 осіб;

обсяг доходу не перевищує 5 000 000 гривень.

При розрахунку загальної кількості осіб, які перебувають у трудових відносинах з платником єдиного податку - фізичною особою, не враховуються наймані працівники, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю і пологами та у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку.

Під побутовими послугами населенню, які надаються першою і другою групою платників єдиного податку, розуміються такий перелік видів послуг. (Додаток 1) .

Податковим кодексом України також визначено перелік суб’єктів господарювання які не можуть бути платниками єдиного податку.

(Додаток 2).

Ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня податкового (звітного) року (далі - мінімальна заробітна плата) або у відсотках до доходу.

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність залежно від виду діяльності з розрахунку на календарний місяць:

) для першої групи - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати;

) для другої групи - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

У разі здійснення платниками єдиного податку першої та другої груп кількох видів діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.

У разі здійснення платниками єдиного податку першої та другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської, селищної або міської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений Податковим кодексом для відповідної групи таких платників єдиного податку.

Відсоткові ставки єдиного податку для третьої та четвертої груп платників єдиного податку встановлені у таких розмірах:

) 3 відсотки від доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з Податковим кодексом;

) 5 відсотків від доходу - у разі включення ПДВ до складу єдиного податку.

Додатково встановлено ставку єдиного податку для платників єдиного податку першої, другої і третьої груп (для фізичних осіб-підприємців) у розмірі 15 відсотків:

) від суми перевищення граничного обсягу доходу, визначеного для першої (150 тис.грн.), другої (1млн.грн.) та третьої (3 млн.грн.) груп;

) від суми доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у свідоцтві платника єдиного податку, віднесеного до першої або другої груп;

) від суми доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж у грошовій формі;

) від суми доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

Для платників єдиного податку четвертої групи (для юридичних осіб) встановлені подвійні ставки єдиного податку (6% і 10% відповідно):

) від суми перевищення граничного обсягу доходу, визначеного для четвертої групи (5 млн.грн.);

Читайте більше

Дохідна частина бюджету (на прикладі міста Львова)
Із визнанням України країною з ринковою економікою суттєво зростає необхідність інтегрування фінансових інститутів місцевого самоврядування у світогосподарський комплекс міжнародного економічного співробітництва і з цією метою прийняття низки рішень, що передбачають реформування бюджетної ...

Особливості державного фінансового контролю з фінансової та бухгалтерської звітності на прикладі Кіровоградської обласної лікарні
В умовах реалізації адміністративної реформи в Україні здійснюється безперервний пошук шляхів удосконалення форми та змісту державного управління. Порушуються питання не тільки стосовно оптимізації структури тих чи інших державних інституцій, а й переглядаються механізми організації держа ...