Становлення внутрішньої мотивації як форми подолання найманої праці

Грошові доходи населення у % до ВВП України складали: у 1990 році 65,8 %, у 1991 – 68 %, у 1992 – 47,4 %, у 1993 – 42,4 %, у 1994 – 44,8 %, у 1995 – 48,6 %, у 1996 – 48,2 %. Це при тому, що обсяг ВВП знизився за роки реформ більш, ніж наполовину.3

Втрата державного регулювання оплати праці призвела до скорочення частки заробітної плати в доходах населення . Якщо у 1990 році оплата праці складала у грошових доходах населення 71%, у 1993 – 56,6 %, то в 1997 році вона була рівною 51,1 %.5 Постійне зменшення реальної заробітної плати, як вже відзначалося, призвело до появи масових злиднів. Тому що навіть одержувачів середньої заробітної плати можна причислити до категорії бідняків. Якщо у 1990-му році середня заробітна плата забезпечувала близько 50 % раціональних норм споживання продуктів та послуг, то тепер вона не відшкодовує затрат навіть на фізіологічному рівні виживання. Рівень заробітної плати останнім часом забезпечує не більше 20 % відтворення робочої сили, вони не відшкодовують навіть прямих затрат праці. У більшості сімей витрати на продовольство вилучають 80 % сукупного доходу.4 У США, для прикладу, навіть бідняки витрачають на харчування близько четверті своїх доходів. “Середні” шведи витрачають на харчування 23 % доходів, японці – 18,4 %, голандці та німці – 15 %, американці – 12,3 %.1

Різка диференціація в доходах населення, доповнювана неконтрольованим розподілом національного багатства, призвела до безпрецендентного за своєю глибиною розшарування суспільства. По суті була створена ситуація, коли економічні реформи “оплачувала” більшість населення, а вигоди від неї одержувала значно менша частка населення. Створене становище стало наслідком багатьох прорахунків проводжуваної реформи. Однак не останню роль у цьому відіграє ігнорування інституту приватної власності на робочу силу, відсутність спонукальних мотивів до творчої праці. Економічна реформа так і не привела в дію рушійні сили ринку, не затребувала творчої енергії мас для продуктивної діяльності. Вони переважно обмежилися процесами перерозподілу попередньо накопиченого багатства, а також новостворюваного, на користь новоявлених власників та примкнулих до них чиновників різного рівня, багаточисельних посередників.

У країнах з розвинутою ринковою економікою лише під контролем держави, що представляє інтереси ринку, розподільча система здатна підтримати чесність працівників і якість їх праці на прийнятному рівні, реалізувати на відповідному рівні приватну власність на робочу силу. У нашій країні десятиліттями панувала розподільча система, взявши верх над обміном, товарно-грошовими відносинами. У ході реформ роль розподільчої системи не зменшилась, а як відзначалося вище, навіть зросла в умовах інституціонального безладу. Багаточисельна рать чиновництва та номенклатури отримала необмежені повноваження з розподілу та володіння власністю, багатством і капіталом. Розподільча система за своєю природою противиться ринкові, взяла верх над ним, загальмувала його становлення і розвиток спонукальних мотивів, характерних для нього. Вона загальмувала створення ринкових інститутів і законів, які б захистили щойноз’явлюваного підприємця від чиновництва, а найманого працівника від всевладдя адміністрації підприємства, на котрому він трудиться. Замість інституціонального поля, яке б дозволяло реалізувати приватну власність на робочу силу, економічну свободу працівника успішно здійснювати трудову діяльність, розподільча система надала чиновникові дозволяючу функцію, яка дала йому можливість на цьому наживатися. Окрім того, вона ввела непомірні податки, спонукаючи підприємців та працівників уникати їх або зв’язуватися з кримінальними структурами.

Читайте більше

Проблеми та перспективи розвитку кредитних спілок в Україні
Актуальність теми. Принципово новим в Україні в умовах трансформації економіки є створення поряд з банками небанківських фінансово-кредитних інститутів. Закордонний досвід свідчить про те, що небанківські фінансово-кредитні інститути відіграють дуже важливу роль в економічному розвитку к ...

Зміст, структура та особливості формування доходів залізниць
Формування доходів великих виробничо-економічних комплексів значною мірою визначається складністю та збалансованістю їх організаційної структури, а також узгодженістю технологічних процесів організації виробництва продукції. На залізничному транспорті основним видом продукції є послуги з ...