Меню сайта

Види акредитивів та їх класифікація.

Банки, які підтверджують акредитиви, як правило, страхують себе від зазна­чених ризиків, вимагаючи при підтвер­дженні від банкуемітента негайного пе­рерахування коштів у рахунок покрит­тя прийдешніх платежів за акредитивом, а це призводить до заморожування коштів імпортера на період від відкрит­тя акредитива до виплати коштів за ним. Враховуючи це, українським імпортерам доцільно уникати підтверджених акреди­тивів.

За нормальних умов торгівлі підтвердження акредитивів вимагається експортером лише у тому випадку, ко­ли він не дуже довіряє банкуемітенту.

Англійські банки та банки деяких інших держав практикують відкриття у себе безвідкличних акредитивів з одно­часним їх підтвердженням. При цьому мається на увазі, що експортер у дано­му випадку отримує додаткові гарантії, однак таке підтвердження не має нічо­го спільного з "Уніфікованими прави­лами" та практикою більшості країн. Відповідно до "Уніфікованих правил" безвідкличний акредитив, підтвердже­ний банкомемітентом, може розгляда­тися просто як безвідкличний акредитив. Тому якщо український експортер хоче от­римати додаткові гарантії за акредитивом, він повинен вказати в контракті, яким банком (своєї або третьої сторони) цей ак­редитив повинен бути підтверджений.

Якщо уповноважений банк не є ко­респондентом банкуемітента, в платіжних умовах контракту доцільно вказувати рамбурсуючий банк, який роз­ташований у країні валюти платежу та є кореспондентом цього уповноваженого банку. При використанні рамбурсних інструкцій акредитив повинен містити інформацію про те, що рамбурс здійснюється згідно з "Уніфікованими правилами" для "BanktoBank" рамбурсів за документарними акредитива­ми, розробленими та затвердженими Міжнародною торговою палатою, (публікація МТП № 525).

У деяких випадках українські банки можуть підтверджувати акредитиви банківкореспондентів, які мають стабільне фінансове становище та з яки­ми вже є позитивний досвід співпраці у різних галузях банківської діяльності. Такі акредитиви можуть підтверджува­тися у межах лімітів та правил, встано­влених банком. При цьому під правила­ми підтвердження акредитивів мається на увазі дотримання таких умов:

· при акредитивах на експорт як ви­конуючий банк необхідно вказувати уповноважений український банк;

· рамбурсні інструкції повинні пере­дбачати якнайшвидше надання упов­новаженому банку Покриття. Тобто банкемітент при відкритті акредитива мусить надати право дебетувати свій ра­хунок в українському банку, якщо такий є, або право рамбурса на один із банківкореспондентів (з яким український банк має позитивний досвід співробіт­ництва), або повинен перерахувати по­передньо валютне покриття;

· при акредитивах на імпорт (для оперативнішого виконання акредитив­ної операції) українським банкам, при отриманні підтвердження за конкретним акредитивом від зарубіжного банкуко­респондента, необхідно керуватися законодавством конкретної країни, яке регулює здійснення експортноімпорт­них операцій.

Так, згідно з практикою роботи ряду іноземних банків (зокрема швейцарських та англійських) до надання їхнього під­твердження необхідно не тільки депону­вати кошти за акредитивом у підтверд­жуючому іноземному банку, але й підпи­сати заставну угоду. Ліберальнішим сто­совно цього є валютне законодавство Німеччини. При взаємодії з найнадій­нішими українськими банками такі ав­торитетні німецькі банки, як Дойчебанк, Комерцбанк у ряді випадків надають своє підтвердження за відкритими ук­раїнськими банками акредитивами навіть без грошового покриття, що свідчить про досить тісне співробітництво ук­раїнських та німецьких банків у цьому напрямі. Непідтверджений акредитив – це акредитив, який не містить зазначе­ного вище зобов'язання. У цьому випад­ку авізуючий банк обмежується тільки авізуванням експортера щодо відкриття акредитива та платить лише у тому ви­падку, коли банкемітент (банк імпорте­ра) перерахує йому відповідну суму.

Перейти на сторінку: 1 2 3 4 5 6 7 8

Читайте більше

Іпотечний кредит
Розвиток ринкових відносин в Україні створив передумови для формування та розвитку іпотечного ринку. Важливість його для вітчизняної економіки визначається тим, що він досить активно формує інвестиційні процеси, створює умови для цілеспрямованого та комплексного розвитку окремих галузей ...

Фінансова діяльність суб’єкта підприємництва
В умовах трансформаційної ринкової економіки перед підприємствами постає питання вирішення проблем фінансового забезпечення власної виробничо-господарської та інвестиційної діяльності. Тому необхідна підготовка висококваліфікованих, конкурентоздатних фінансистів. Це можливо за поєднанням ...