Однією із сфер, в яких на сьогодні не можна відмовитися від державного втручання, є державне регулювання цін (тарифів) на продукцію (послуги) природних монополій. Зокрема, йдеться про державне регулювання тарифів на залізничні перевезення. Встановлення тарифів на залізничні перевезення відповідно до чинного законодавства здійснюється Кабінетом Міністрів.
Рівень тарифів, що регулюється державою, залишається невисоким для населення і, перш за все, визначається інфляційними факторами. За рахунок низьких тарифів на залізничні перевезення не може відбуватися розвиток залізничного транспорту. Існуючі тарифи не дозволяють компенсувати витрати на продукцію та послуги, які споживаються залізничною галуззю та модернізувати основних засобів.
Проте було б великою і небезпечною ілюзією вважати, що внаслідок підвищення тарифів на перевезення, Укрзалізниця одержить більше коштів, і, відповідно, збільшаться надходження до бюджету. Дійсно, найбільш значну частину доходів від вантажних перевезень становить перевізна плата, яка надходить від гірничо-металургійних комбінатів, шахт та інших крупних промислових підприємств, які не мають альтернатив у виборі перевізника, оскільки їх продукція не може перевозитись іншими видами транспорту, крім залізничного, а Укрзалізниця є суб’єктом природної монополії. Проте навіть поверховий погляд на проблему дозволяє зауважити, що підвищення перевізної плати збільшить видатки підприємств-користувачів перевізних послуг. Не треба також забувати, що частина коштів може перейти у конкурентні сектори, де перевізна плата виявиться меншою.
Тарифна система, що існує на сьогодні у сфері залізничних перевезень, недосконала. Але є дві групи причин, які зумовлюють її неефективність. Перша пов’язана з недосконалістю формування тарифів. Друга з порядком витрачання надходжень від перевезень. Тобто, тарифна система буде ефективною, якщо правильно сформувати тарифи і ефективно витрачати кошти, які платять споживачі послуг залізниць. В іншому випадку, саме по собі підвищення тарифів не принесе бажаних результатів.
Оптимального державного регулювання тарифів не можна досягти без вирішення добре відомої проблеми пільг. Звичайно, держава не може повністю відмовитися від надання пільг. Але пільги мають бути економічно і соціально обґрунтованими, з визначенням джерел відшкодування і закладенням у відповідні бюджети коштів на компенсацію збитків Укрзалізниці від їх надання. Зокрема, пільги на вантажні перевезення, надані державою господарюючим суб’єктам, повинні відшкодовуватись із державного бюджету. Якщо ж бюджет не може собі цього дозволити, пільги повинні бути скасовані. Тобто насамперед слід відшукати бюджетні кошти, а потім надати пільги. Особливо гостро проблема пільг стоїть у сфері пасажирських перевезень. У даний час існує більше 50 видів пільг на проїзд у пасажирському залізничному транспорті.
Найгірша ситуація склалася у приміському сполученні, де питома вага безкоштовних перевезень становить 83%, збитки від яких з місцевих бюджетів практично не компенсуються. Ненадходження відшкодування пільг з бюджету призводить до того, що збитки від пасажирських перевезень доводиться покривати за рахунок вантажних тарифів, штучно збільшуючи їх транспортну складову. Отже, потрібно визнати, що за рахунок підвищення тарифів на вантажні перевезення покриваються не тільки транспортні витрати, а й збитки від пасажирських перевезень.
Таким чином, іншою групою причин неефективності тарифної політики є неефективність самої галузі і державного управління нею. Сама по собі наявність перехресного субсидування свідчить про застосування адміністративних методів перерозподілу фінансових потоків. Отже, реформування вимагає не просто тарифна система. Зробити її ефективною можна тільки внаслідок поступової структурної реформи залізничного транспорту і формування оптимального державного регулювання у цій сфері.
Висновки
дохід залізниця перевезення тариф
Дохід є основою в системі економічних категорій і від науково-обгрунтованого його трактування значною мірою залежить об'єктивність проведення оцінки економічної ефективності діяльності суб'єктів господарювання. Варто підкреслити, що в усіх галузях національної економіки доходи забезпечують відшкодування витрат, утворення прибутку, є джерелом оновлення основних засобів і товарно-матеріальних цінностей, базою для визначення величин окремих податків, формування цін і тарифів, виконують регулюючу функцію тощо.
В ході дослідження теми курсової роботи було опрацьовано три розділи. У першому розділі курсової роботи розглянуто теоретичні питання щодо сутності «доходів», їх класифікації на залізничному транспорті та особливості формування доходів у даній галузі. Можна сказати, що приведена класифікація доходів в даній роботі, систематизує загальну сукупність доходів на залізничному транспорті, які є на сьогодні важливим джерелом фінансової стійкості галузі, поліпшення та стабілізації її фінансового становища. Це дозволяє системно підійти до визначення сутності доходів, їх економічного змісту, ефективності використання та управління ними. Що ж до розглянутих особливостей формування доходів залізничного транспорту, то можна зробити висновок про необхідність наукового обґрунтування та удосконалення механізму формування фінансових результатів діяльності даної галузі.
Реформування податкової системи України
Становлення
нових економічних відносин в Україні відбувається в складних
політико-економічних умовах, що утворилися в результаті розпаду СРСР, порушення
міжреспубліканського поділу праці, втрати інтеграційних зв’язків, поглиблення
загальної соціально-економічної кризи. Це вимагає розробк ...
Фінансові проблеми Пенсійного фонду України
Актуальність теми
дослідження. Теоретичні та методологічні аспекти реформування та розвитку
пенсійних систем, упровадження принципу накопичення в системи пенсійного
забезпечення, в тому числі і в недержавному пенсійному забезпеченні
розглядаються багатьма зарубіжними та вітчизняними ...