Шляхи реформування заощаджень та покращення їх мотивації в Україні

Мотиви, що штовхають людину до заощаджень різних форм, мають на меті забезпечити їй бажаний рівень споживання навіть тоді, коли для цього не буде необхідних поточних доходів. Неорганізована форма заощаджень не є виключенням, відмінність полягає лише в тому, що людина не довіряє фінансовим інститутам, покликаним забезпечити ефективне використання її неспожитих у поточному періоді фінансових ресурсів. В той же час можна спостерігати темпи росту організованих заощаджень і кредитування населення, що перевищують темпи росту готівкових заощаджень. До організованих заощаджень належать кошти громадян, що накопичуються у фінансово-кредитних установах або спрямовуються на придбання цінних паперів.

На сьогоднішній день ключовим завданням реформування української економіки залишається удосконалення механізму трансформації заощаджень в інвестиції. Домогосподарства направляють свої заощаджені ресурси в більшості на депозити в банки.

Мотивами поведінки домогосподарств при прийнятті рішень в області інвестування основний вплив чинить кілька факторів, які є аналогічними мотивам заощаджень, до яких можна додати можливість отримання додаткового доходу від вкладення в різні категорії активів, основна мета якого знизити втрати від інфляції й спробою збільшити первісні вкладення.

До головних причин недовикористання інвестиційного потенціалу можна віднести такі: великі видатки державного бюджету на обслуговування зовнішнього державного боргу; вивіз капіталу із країни приватними фірмами та комерційними банками, значна частина якого не контролюється державою; омертвляння частини доларових заощаджень населення поза банківською системою; розосередження заощаджень населення у формі гривневої готівки в домашніх господарствах.

На основі зарубіжного досвіду можна зазначити, що центральною задачею для України в короткотерміновій перспективі є вдале введення облігації для населення.

Державна політика стимулювання заощаджень населення в Україні повинна ґрунтуватися на вдосконаленні існуючої системи гарантування банківських внесків; поширенні практики використання державних цінних паперів як дієвого фінансового інструменту залучення тимчасово вільних коштів громадян; запровадженні державної Програми пенсійних заощаджень.

Вивчення та узагальнення зарубіжного досвіду стимулювання накопичень та особливостей функціонування механізмів залучення заощаджень домогосподарств для вирішення важливіших макроекономічних проблем, дозволяє запропонувати такий комплекс заходів для реалізації в Україні, який включає, по-перше, вдосконалення існуючої системи гарантування банківських вкладів, по-друге, дуже важливо поширити практику використання державних цінних паперів як дієвого фінансового інструменту залучення тимчасово вільних коштів громадян, по-третє, необхідне запровадження державної Програми пенсійних заощаджень.

Читайте більше

Податкова політика України
Проведення ринкових реформ значною мірою залежить від стану фінансів держави та її бюджету, через який держава акумулює кошти для фінансування пріоритетних напрямів розвитку економіки, соціальної сфери, культури тощо. Бюджетні відносини потребують державного регулювання, яке досягаєть ...

Бюджетування та контролінг на підприємстві
Останнім часом підприємства найчастіше застосовують систему бюджетного планування, яка впроваджується з метою економії фінансових ресурсів, скорочення невиробничих витрат, більшої гнучкості в управлінні і контролі за собівартістю продукції, а також підвищення точності планових показників. ...