Меню сайта

Принципи формування дохідної частини місцевих бюджетів

Головною ланкою фінансової системи є бюджетна система, яка організаційно залежить від форми державного устрою і, як правило, складається з державного та місцевих бюджетів. Відношення між державним та місцевими бюджетами будується на основі єдності бюджетної системи та фінансової політики держави взагалі.

Зміни в економіці, керівництві господарством держави і зміни у структурі і функціях державної влади та управління стосуються і бюджетної системи, змінюють співвідношення між різними ланками бюджетів, змінюють їх обсяг і внутрішню структуру.

Основу бюджетно-правового статусу державних органів влади, органів управління та їх територіальних підрозділів, органів місцевого самоврядування становить право на самостійний бюджет. Бюджетно-правовий статус державних і місцевих органів влади узагальнено є сукупністю таких прав:

право на власний бюджет;

право на отримання бюджетних доходів і включення їх до складу певного бюджету;

право на використання бюджетних коштів на потреби держави, місцевих органів влади за призначенням;

право розподілу бюджетних доходів між бюджетами певної території;

право утворення і використання в межах бюджету цільових або резервних фондів.

Бюджетна система України - це сукупність державного бюджету і місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного і адміністративно-територіального устрою та врегульована нормами права. Кожне адміністративно-територіальне утворення самостійно встановлює порядок та положення про бюджет, виходячи з юридичних норм Бюджетного кодексу, яким визначено, що бюджетний устрій в країни базується на принципах єдності, збалансованості, реальності, гласності та самостійності всіх бюджетів, що входять до бюджетної системи.

Організація функціонування бюджетної системи включає:

Ø зведений (консолідований) бюджет;

Ø законодавчу та нормативну базу;

Ø органи управління;

Ø комплекс міжбюджетних відносин між платниками податкових і неподаткових платежів, державою і отримувачами бюджетних коштів, державним і місцевими бюджетами.

Кодекс визначає основні принципи побудови й функціонування бюджетної системи України, а саме:

Ø принцип єдності бюджетної системи України забезпечується єдиною правовою базою, єдиною грошовою системою, єдиним регулюванням бюджетних відносин, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю порядку виконання бюджетів та ведення бухгалтерського обліку та звітності;

Ø принцип збалансованості - повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період. Цей принцип передбачає, як зазначено в статті 95 Конституції України, що обсяг передбачених бюджетом видатків має покриватися реальними доходами. Відсутність фінансового забезпечення вимог ряду законів України в частині надання громадянам пільг, компенсацій та гарантій, які фінансуються з бюджетів усіх рівнів, свідчить про недотримання принципу збалансованості при ухваленні таких рішень;

Ø принцип самостійності - державний та місцеві бюджети є самостійними. Самостійність бюджетів забезпечується закріпленням за ними відповідних джерел доходів, правом відповідних органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на визначення напрямів використання коштів відповідно до законодавства України, правом Верховної Ради Автономної Республіки Крим та відповідних рад самостійно і незалежно одне від одного розглядати та затверджувати відповідні бюджети;

Ø принцип повноти - всі надходження до бюджетів та витрати бюджетів, що здійснюються на основі нормативно-правових актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підлягають включенню до складу відповідних бюджетів. Всі надходження мають акумулюватися на рахунках відповідних бюджетів. Цей принцип повинен реалізовуватися на всіх стадіях бюджетного процесу;

Ø принцип обґрунтованості - бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик і правил. Обґрунтованість доходної частини бюджету полягає у достовірності та реалістичності основних прогнозних показників соціально-економічного розвитку (інфляції, валютного курсу, темпів економічного зростання). Водночас вказаний принцип передбачає обґрунтованість не лише доходної, а й видаткової частини бюджету. Видатки вважаються обґрунтованими, коли, по-перше, визначено пріоритетність і необхідність їх здійснення і неможливість розв’язати проблему за рахунок приватного сектора чи громадян. По-друге - коли проблема, на яку спрямовані видатки, буде розв’язана в найефективніший спосіб за мінімальний кошт. Обґрунтованості бюджету може додати, окрім того, застосування середньострокового та довгострокового бюджетного планування. Наприклад, видатки на здійснення капіталовкладення - будівництво школи, дороги тощо - повинні враховувати не тільки ті видатки, що виникнуть у плановому році, а й ті, що з’являться наступними роками, аж до завершення проекту капіталовкладення. При цьому вони повинні узгоджуватись з прогнозом надходжень у ці роки та іншими видатками. Таким чином, обґрунтованість доходів та видатків має складати основу дискусій під час розгляду та затвердження бюджетів радами всіх рівнів;

Перейти на сторінку: 1 2

Читайте більше

Фінансовий аналіз комерційного банку
Аналіз банківської діяльності є логічним продовженням банківської справи та необхідною передумовою прийняття обґрунтованих управлінських рішень. В банківській сфері аналіз відіграє особливо важливу роль, бо діяльність банку як фінансового посередника заснована на довірі, котра формується ...

Еволюція дизайну гривні в період незалежності України
Паперові грошові знаки - об’єктивні свідки багатьох історичних подій, відіграють важливу роль у системі соціально-економічних, політичних відносин як всередині країни, так і між державами. В усі часи наявність власної грошової одиниці вважалась символом державності, атрибутом визнання кр ...