Будь-яке підприємство в умовах ринкової економіки для своєї діяльності потребує залучення фінансового капіталу, що є джерелом формування його майна. Діяльність підприємства безпосередньо залежить від обсягу і структури його фінансового капіталу.
Джерелами формування капіталу можуть бути як власні фінансові ресурси, так і позикові.
Для більшості підприємств основною частиною і базою усього фінансового капіталу є власний капітал, але діяльність підприємства в системі ринкової економіки неможлива без періодичного використання різноманітних форм залучення позикових коштів. Позикові кошти займають досить вагоме місце в структурі капіталу підприємства.
Необхідність залучення позикових коштів як джерела фінансування підприємств визначається характером кругообігу основних і оборотних коштів.
Річ у тому, що за рахунок власних оборотних коштів підприємства створюють мінімальні запаси товарно-матеріальних цінностей. Але потреба в коштах для створення запасів протягом року коливається.
На всіх підприємствах у силу ряду обставин спостерігаються певні коливання розмірів запасів товарно-матеріальних цінностей, отже, й коливання потреби в оборотних коштах.
Позиковому капіталу притаманні такі позитивні риси: збільшення фінансового потенціалу підприємства за необхідності суттєвого піднесення темпів зростання обсягів виробництва; можливість збільшення приросту рентабельності власного капіталу за рахунок забезпечення розширеного відтворення виробництва.[11]
Воднораз у використанні позикового капіталу проглядають деякі негативні моменти:
Складність залучення коштів, оскільки це залежить від рішень кредиторів, які за будь-яких негативних обставин узагалі можуть відмовити підприємству у таких коштах;
Необхідність надання відповідних гарантій, зокрема страхових компаній, інших суб’єктів господарювання, або застави. При цьому гарантії надаються, як правило, на платній основі;
Зниження норми прибутку активів, оскільки прибуток підприємства зменшується на суму сплачених відсотків за кредит;
Зниження фінансової стійкості підприємства і відповідно зростання ризику банкрутства.
Таким чином, підприємство, що використовує позиковий капітал (поряд із власним), має вищі фінансовий потенціал свого розвитку і можливості приросту рентабельності власного капіталу, але може і втрачати свою фінансову стійкість, бо при збільшенні частки позикового капіталу коефіцієнт автономії дорівнюватиме нулю.
Позиковий фінансовий капітал підприємств може утворюватись за рахунок двох основних груп джерел позикових коштів.
Перша група - зовнішні джерела позикових коштів. Ця група джерел складається з двох підгруп - зовнішні довгострокові й зовнішні короткострокові джерела позикового фінансового капіталу.
Для формування довгострокового позикового фінансового капіталу використовують зовнішні довгострокові фінансові ресурси і, у першу чергу, довгострокові облігаційні позики, довгострокові банківські кредити і фінансовий лізинг. У світовій практиці активно використовується й довгостроковий податковий кредит і податкові пільги.
Зовнішні короткострокові позикові фінансові ресурси використовуються при формуванні короткострокового позикового фінансового капіталу, для чого придатні насамперед короткострокові банківські кредити і товарний (комерційний) кредит.
Друга група - внутрішні джерела позикових коштів, до яких входять позикові фінансові ресурси, що утворюються за рахунок відстрочених і прострочених зовнішніх довгострокових і короткострокових зобов’язань. При нормальній ринковій економіці обсяг таких позикових ресурсів не досить значний. Однак у перехідний період ці позикові кошти використовуються досить активно для формування довгострокового і короткострокового фінансового капіталу.[7]
Підприємства України використовують різні джерела позикових ресурсів: короткострокові кредити банків, короткостроковий комерційний кредит, кредиторська заборгованість, податковий кредит і пільги. Менш поширеними є довгострокові кредити банків, кредити та позики небанківських фінансових установ, облігаційні позики, фінансовий лізинг.
Структуру позикових коштів підприємства ПрАТ «Полтавський лікеро- горілчаний завод» складають поточні зобов’язання. (табл.1.4.1.)
Таблиця 1.4.1 Склад, структура та динаміка позичкових коштів підприємства ПрАТ «Полтавський лікеро-горілчаний завод» за 2008-2010 роки
Показник |
2008 |
2009 |
2010 |
Відхилення | ||||||
2009 від 2008 |
2010 від 2009 | |||||||||
тис.грн |
ПВ,% |
тис.грн |
ПВ,% |
тис.грн |
ПВ,% |
тис.грн |
п.п. |
тис.грн |
п.п. | |
А |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
Поточні зобов'язання | ||||||||||
Короткострокові кредити банків |
2389,00 |
49,14 |
2661,00 |
56,77 |
3447,00 |
76,79 |
272,00 |
7,64 |
786,00 |
20,01 |
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги |
902,00 |
18,55 |
1525,00 |
32,54 |
249,00 |
5,55 |
623,00 |
13,98 |
-1276,00 |
-26,99 |
Поточні зобов'язання за розрахунками: З бюджетом |
1025,00 |
21,08 |
201,00 |
4,29 |
133,00 |
2,96 |
-824,00 |
-16,79 |
-68,00 |
-1,33 |
з оплати праці |
274,00 |
5,64 |
118,00 |
2,52 |
190,00 |
4,23 |
-156,00 |
-3,12 |
72,00 |
1,71 |
зі страхування |
63,00 |
1,30 |
32,00 |
0,68 |
10,00 |
0,22 |
-31,00 |
-0,61 |
-22,00 |
-0,46 |
Інші поточні зобов'язання |
209,00 |
4,30 |
150,00 |
3,20 |
460,00 |
10,25 |
-59,00 |
-1,10 |
310,00 |
7,05 |
Всього: |
4862,00 |
100,00 |
4687,00 |
100,00 |
4489,00 |
100,00 |
-175,00 |
Х |
-198,00 |
Х |
Бюджетування та контролінг на підприємстві
Останнім часом підприємства найчастіше застосовують систему бюджетного
планування, яка впроваджується з метою економії фінансових ресурсів, скорочення
невиробничих витрат, більшої гнучкості в управлінні і контролі за собівартістю
продукції, а також підвищення точності планових показників. ...
Оподаткування прибутку юридичних осіб
Економічні
трансформації в країні і її економічне оздоровлення неможливі без формування
дієздатної податкової системи. Важливе місце в мобілізації грошових ресурсів
суспільства відіграє податкова система з властивими
їй особливостями.
Сучасний
економічний розвиток України і її регіон ...