Меню сайта

Шляхи удосконалення оподаткування підприємств в Україні

Українська податкова система є однією з найбільш складних і найменш ефективних не тільки серед країн з розвинутою ринковою економікою, а й у глобальному порівнянні, що регулярно підтверджують міжнародні звіти та рейтинги, дослідження вітчизняних економістів, а також оцінки інвесторів, що працюють в Україні. У рейтингу податкових систем Paying Taxes 2011, підготовленому Світовим банком спільно з PriceWaterhouseCoopers, Україна посіла 181 місце зі 183 досліджуваних країн [8].

За даними дослідження, середньостатистичне українське підприємство протягом року сплачувало 135 податків та платежів, що є найгіршим показником у світі (183 місце). Більшість податків і внесків (96) в Україні пов’язана з оподаткуванням праці. До слова, вітчизняна система оподаткування до 1 січня 2011 року нараховувала 28 загальнонаціональних і 14 видів місцевих податків і зборів [9]. Вартість адміністрування багатьох з них перевищувала надходження від їх справляння.

Ще однією слабкою ланкою податкової системи України є високий показник навантаження на комерційний прибуток підприємств. У міжнародній практиці комерційний прибуток визначається як чистий дохід, скоригований на матеріальні затрати виробництва, амортизацію, операційні та адміністративні витрати, але без урахування внесків до соціальних фондів і прямих податків. Понад 57% комерційного прибутку підприємств вилучається до бюджету та позабюджетних соціальних фондів (149 місце). 43,1% комерційного прибутку йде на сплату внесків та відрахувань з фонду оплати праці, 12,3% - податку з прибутку підприємств.

Ключовими негативними чинниками, що визначають надто низькі конкурентні позиції української податкової системи, є такі:

. Нестабільність, внутрішня суперечливість і неузгодженість податкового законодавства. Чинне до 2011 року законодавство нараховувало близько 600 законів та підзаконних актів, що регламентують податкову систему України. Деякі законодавчі акти суперечать один одному щодо нарахування чи адміністрування одного й того ж податкового платежу.

. Високе податкове навантаження на бізнес. Особливо це стосується оподаткування оплати праці.

. Нераціональний розподіл податкового тиску між факторами виробництва. В Україні основний податковий тиск здійснюється на капітал і людські ресурси, які в сучасних економічних умовах є рушіями становлення інвестиційно-інноваційної моделі економіки. Високе навантаження на фонд оплати праці і прибуток корпорацій є чинником стримування інвестицій в основні фонди та розвиток людських ресурсів.

. Низька рентабельність податкової системи. Затрати вітчизняної податкової системи на збирання 100 грошових одиниць податків у 3-4 рази перевищують аналогічний показник у країнах з розвиненою ринковою економікою, що свідчить про непродуктивні видатки податкової служби та про її недостатньо ефективну роботу.

. Низька фіскальна ефективність податкової системи. Через нездатність підвищити продуктивність податку за рахунок перекриття схем мінімізації та ухиляння від сплати податків держава втрачає значний обсяг фінансових ресурсів. За розрахунками експертів, лише від мінімізації та ухиляння від сплати ПДВ бюджет втрачає 26% даного податку від його потенційно можливого надходження.

. Складність системи адміністрування податків. Через недосконале законодавство, а також значний обсяг бюджетних втрат від оптимізації оподаткування податкова служба запроваджує додаткові заходи та обмеження, під дію яких досить часто потрапляють і сумлінні платники податків. Показовою є ситуація з уведенням реєстру податкових накладних, який ускладнив підготовку податкової звітності для всіх платників ПДВ, хоча був запроваджений для боротьби з недобросовісними платниками податків.

. Централізація фінансових ресурсів та повноважень стосовно їх розподілу. Більшість ключових податків сьогодні закріплені виключно за державним бюджетом. Ті ж, що закріплені за місцевими бюджетами, належать до кошику доходів, що враховуються при визначенні розміру міжбюджетних трансфертів. Іншими словами, якщо доходи від сплати податку зростуть, то місцевим бюджетам від цього не буде жодної користі, оскільки на аналогічну величину скоротиться обсяг трансферту з держбюджету. У підсумку склалася дестимулююча система міжбюджетних відносин, за якої місцеві органи влади, не маючи зацікавленості, взагалі усунулися від проблем податкової політики.

. Безсистемне та невиправдане надання податкових пільг і звільнень, що посилює податкове навантаження на ефективні підприємства, які сумлінно сплачують податки. Широкий перелік податкових преференцій викривлює фіскальний простір, надаючи окремим підприємствам і галузям більш вигідні вихідні позиції, автоматично знижуючи конкурентоспроможність суб’єктів підприємницької діяльності, які не мають можливості лобіювати надання їм податкових пільг [10].

Перейти на сторінку: 1 2 3 4

Читайте більше

Загальна характеристика ТзОВ «Імперія жирів»
«Імперія жирів» - це українська компанія, що займається розробкою, виробництвом та реалізацією споживчих продуктів на основі рослинних жирів. ТМ «Маселко» - це унікальні продукти харчування, створені у поєднанні кращих технологічних досягнень у харчовій промисловості, в яких приховано істину е ...

Аналіз фінансового стану підприємства
З переходом до ринкових відносин у народному господарстві України виникло безліч проблем і невирішених питань. Господарська діяльність підприємств, як і інші явища суспільного життя, потребує систематичного вивчення для успішного й ефективного управління нею. Одним із способів вивчення д ...