Паспортизація валютно-обмінних операцій

З 1993 року в Україні діють положення Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю». Відповідно до статті 6 «Порядок організації торгівлі іноземною валютою» (п.3.4.), резиденти і нерезиденти - фізичні особи - мають право продавати/купувати іноземну валюту уповноваженим банкам та іншим фінансовим установам, які одержали ліцензію Національного банку України. За цей час змінилося три Голови НБУ, відбулись валютні потрясіння 1998 та 2008 років, коли операції з готівковою іноземною валютою були значно ускладнені. Але питання відповідальності Національного банку за курсову стабільність національної валюти України - гривні - ніколи не вирішувалось за рахунок ускладнення операційної діяльності банків, операцій населення, малого і середнього бізнесу шляхом підриву їх довіри до дій НБУ.

Згідно Постанови Правління Національного банку України № 278 від 11.08.2011р. були внесені зміни до Інструкції про порядок організації та здійснення валютно-обмінних операцій на території України, зокрема: «Банк (фінансова установа) має право здійснювати операції …на суму, що не перевищує 50 000 гривень, за умови пред’явлення документа, що посвідчує особу».

Суспільство досить чутливо відреагувало на порушення своїх прав та свобод. Соціологічне опитування, проведене компанією Research & Branding Group, показало, що більшість українців (58%) негативно поставилася до «паспортизації», проведеної за розпорядженням НБУ. В перші дні після 23 вересня 2011 року валютно-обмінні операції не здійснювали 76% опитаних. Відповідно до вказаного вище опитування лише 12% українців вважали, що розпорядження НБУ про паспортизацію валютно-обмінних операцій громадян є необхідним. При цьому 32% опитаних вважали, що «паспортизацію» необхідно скасувати повністю, а 28% опитаних - скасувати для операцій на суму, еквівалентну 1000-1500 доларів США. Майже 66% українців вважають, що їх паспортні дані, надані під час обміну валюти, можуть бути незаконно використані, стільки ж опитуваних розцінили вимагання паспортних даних під час валютно-обмінних операцій як грубе втручання в особисте життя громадян. Вказані респонденти також спрогнозували, що «паспортизація» призведе до відродження тіньового валютного ринку (Дані опитування наведені у Додатку 3).

У річному звіті НБУ за 2010 рік (Розділ 6. Платіжний баланс і зовнішній борг. Підрозділ: Фінансовий рахунок) зазначено: «Досить високими залишались обсяги накопичення готівкової валюти поза банками - 6 млрд. дол. США» (у 2009 році - 9,7 млрд. дол. США). За прогнозами, обсяг відтоку валюти поза банками у 2011 році перевищить 12 млрд. дол. США, але у будь-якому випадку перевищить показник 2010 року, причому переважний обсяг валюти перейшов у готівкову форму саме в останні місяці минулого року: у вересні - грудні 2011 року.

В оцінці стану платіжного балансу в листопаді 2011 року, здійсненій фахівцями НБУ, зазначено: «Обсяги приросту готівкової валюти поза банківською системою збереглися на рівні попереднього місяця - 1.5 млрд. дол. США. У цілому за 11 місяців цей приріст становив 10.8 млрд. дол. США (порівняно з 4.3 млрд. дол. США за 11 місяців 2010 року» [1, 2].

Рис. 2 - Динаміка приросту готівкової іноземної валюти поза банками

Проведення «паспортизації» валютно-обмінних операцій не справило позитивного впливу і на динаміку курсу національної валюти України - гривні - по відношенню до долару США.

Рис. 3 - Динаміка курсу купівлі 100 доларів США за гривні у вересні-грудні 2011 р. (міжбанк)

Як бачимо на графіку, після короткотривалого адміністративного «шоку», наприкінці вересня 2011 року, який супроводжувався певним послаблення тиску на гривню, що дало підстави для оптимістичних заяв Голови НБУ, девальвація гривні поступово продовжується по зростаючому тренду. І хоча загрозливого падіння курсу національної валюти немає, але тенденція складається цілком очевидна. Ще гостріше тенденція девальвації курсу гривні вимальовується на готівковому ринку, на якому у січні 2012 року було зафіксовано падіння курсу гривні до долару США до 8,06 - 8,08.

Можна зробити висновок, що посилення адміністративного тиску цілком закономірно призвело до подальшого зменшення довіри суспільства до політки НБУ, а отже і до національної валюти - гривні, що в черговий раз підтвердило істину, що за умови відсутності ефективної фінансової політики адміністративні важелі впливу можуть дати певний ефект лише у короткостроковому періоді, а у довгостроковій перспективі такі механізми мають, у кращому випадку, або нейтральний, або негативний (як у випадку із «паспортизацією») вплив.

Читайте більше

Основи роботи органів Пенсійного фонду України на прикладі його управління в Великоновосілківському районі
Найважливішою функцією держави є пенсійне забезпечення населення, яке забезпечується шляхом надання соціальних послуг населенню. Тому об’єктом дослідження є діяльність УПФУ в Великоновосілківському районі. Мета професійного тренінгу - це застосувати теоретичні знання, які були отримані ...

Побудова моделі вибору фінансової стратегії підприємства
В умовах перехідної економіки діяльність підприємств вимагає адаптації до специфічних умов зовнішнього середовища, забезпечення стабільності фінансового стану, загальної ринкової стійкості. В даний час економічна ситуація в Україні ускладнюється платіжною кризою, зниженням прибутковості ...