Меню сайта

Запровадження програмно-цільового методу планування та виконання місцевих бюджетів як інструмент соціально-економічного розвитку регіонів

Результатом використання ПЦМ у середньостроковому прогнозуванні та складанні планів доходів бюджету будуть можливості:

- пов’язувати політику і бюджет для досягнення довгострокових планів;

- окреслювати фінансове майбутнє і залишати час для запобігання несприятливим подіям;

- поліпшувати якість прийняття та виконання фінансових рішень;

визначати альтернативні шляхи розв’язання проблем;

удосконалювати процес планування бюджету;

краще оцінювати бюджетні пропозиції та приймати оптимальні рішення;

управляти і приймати рішення більш прозоро.

Метою прогнозування і планування доходів місцевих бюджетів, як компонентів складання бюджету ПЦМ є визначення реального обсягу ресурсів місцевого бюджету для здійснення необхідних витрат. Урахування всіх факторів, які впливають на доходну базу, визначає якість прогнозу. На базі якісних даних прогнозування встановлюються точні планові показники доходної частини місцевого бюджету на середньострокову перспективу, що дозволяє в повному обсязі та своєчасно виконувати бюджетні зобов’язання.

Щодо прогнозування видатків на середньострокову перспективу, слід зауважити, що видатки бюджету - кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Метою складання середньострокового плану бюджетних видатків є ефективне управління бюджетними коштами у середньостроковій перспективі, оскільки реалізація стратегічних пріоритетів не обмежується лише одним роком. Для здійснення планування видатків місцевих бюджетів необхідно мати прогноз ресурсів на плановий рік та середньострокову перспективу. Причому цей прогноз повинен включати в себе не лише прогноз власних доходів бюджету, а й прогноз міжбюджетних трансфертів, які є складовою доходної частини місцевих бюджетів. Особливо актуальним це є для планування видатків, здійснення яких носить довгостроковий характер, наприклад, постійних видатків, пов’язаних з фінансуванням освітніх програм, соціального захисту населення, інноваційних та інвестиційних проектів тощо. Для ефективного управління бюджетними коштами та спрямування частини цих коштів на нові бюджетні програми важливо спочатку спрогнозувати обсяг видатків, пов’язаних із продовженням вже існуючих бюджетних програм (за умови їх ефективності). Для більшості місцевих бюджетів це є видатки соціального спрямування, які в структурі всіх видатків місцевих бюджетів складають 88%.

Оскільки ідеологія програмно-цільового методу передбачає фінансування найбільш ефективних бюджетних програм, а не просто утримання бюджетних установ, то при здійсненні планування видатків на середньострокову перспективу слід постійно здійснювати моніторинг та оцінку вже існуючих бюджетних програм. Це необхідно з метою включення до проекту середньострокового бюджету лише найбільш ефективних бюджетних програм, як існуючих, так і нових (у тому числі замість тих, що виявилися неефективними).

Мета запровадження ПЦМ у бюджетному процесі - встановлення безпосереднього зв’язку між виділенням бюджетних коштів та результатами їх використання.

На сьогодні застосування ПЦМ у бюджетному процесі регулюється, зокрема:

1) Бюджетним кодексом України;

2) Концепцією застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14.09.2002 №538-р;

) Постановою КМУ від 28.02.2002 №228 "Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ";

) Наказами Мінфіну від 14.12.2001 №574 "Про затвердження інструкції про статус відповідальних виконавців бюджетних програм та особливості їх участі у бюджетному процесі", від 27.12.2001 №604 "Про бюджетну класифікацію та її запровадження", від 08.08.2002 №621 "Про запровадження результативних показників, що характеризують виконання бюджетних програм".

Перейти на сторінку: 1 2 3 4 5 6 7 8

Читайте більше

Аналіз фактичних і статистичних даних по Дніпропетровській області щодо надходження іноземних інвестицій за останні три роки
Інвестиційна політика є складовою частиною економічної політики держави і повинна бути спрямована на створення оптимальних умов для активізації інвестиційного потенціалу. Основними напрямами інвестиційної діяльності є: створення привабливих умов для роботи іноземних інвесторів; збільше ...

Особливості формування власного капіталу акціонерними товариствами
Одним із найважливіших напрямків фінансового аналізу, що має проводитися керівництвом або спеціальними підрозділами суб’єкта підприємництва, є аналіз формування власного капіталу та ефективність його використання як головне джерело фінансування його діяльності. Саме на основі результатів ...