Основи фінансової діяльності суб’єктів господарювання

В організаційній та управлінській роботі підприємств фінансова діяльність займає особливе місце. Від неї багато в чому залежить своєчасність та повнота фінансового забезпечення виробничо-господарської діяльності та розвитку підприємства, виконання фінансових зобов’язань перед державою та іншими суб’єктами господарювання.

Фінансова діяльність - це система використання різних форм і методів для фінансового забезпечення функціонування підприємств та досягнення ними поставлених цілей. По суті це практична фінансова робота, яка забезпечує життєдіяльність підприємства та поліпшення її результатів.

Фінансову діяльність підприємства спрямовано на вирішення таких основних завдань:

фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності;

пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності;

виконання фінансових зобов’язань перед суб’єктами господарювання, бюджетом, банками;

мобілізація фінансових ресурсів в обсязі, необхідному для фінансування виробничого й соціального розвитку, збільшення власного капіталу;

контроль за ефективним, цільовим розподілом та використанням фінансових ресурсів.

Фінансова діяльність здійснюється за допомогою фінансового механізму - це сукупність форм і методів створення та використання фондів фінансових ресурсів з метою забезпечення власних потреб розширеного відтворення на прибутковій основі.

Є такі елементи фінансового механізму:

фінансові методи (прогнозування, планування, оподаткування);

фінансові важелі (податки, кредит, інвестиції, санкції, лізингові платежі);

правове забезпечення (конституція, Закони України, Постанови КМУ, Укази президента);

нормативне забезпечення (інструкції, нормативи, методичні вказівки);

інформаційне забезпечення (статистична, фінансова звітність, а також дані одноразових обстежень).

Фінансова діяльність на підприємстві здійснюється постійно, має стабільний характер та ґрунтується на таких принципах:

фінансова самостійність;

зацікавленість у підсумках фінансово-господарської діяльності;

самофінансування;

відповідальність за результати фінансово-господарської діяльності;

відокремленість засобів основної та інвестиційної діяльності;

поділ капіталу підприємства на оборотний та необоротний;

поділ джерел фінансування капіталу на власні та позикові;

контроль за результатами діяльності підприємства;

наявність цільових фондів грошових засобів.

Фінансова політика - це сукупність заходів з організації і використання фінансових ресурсів для досягнення стратегічної мети підприємства та задоволення виробничих і соціальних потреб.

Фінансування - це процес залучення фінансових ресурсів для забезпечення виробничо-господарської діяльності підприємства з метою отримання прибутку.

Фінансування може здійснюватися у такий формах:

самофінансування (відкрите, приховане);

кредитне;

бюджетне.

За джерелами утворення фінансування буває:

внутрішнє: внески учасників пов’язані із збільшенням статутного капіталу, шляхом вкладення грошових коштів, матеріальних цінностей, інших необоротних активів; амортизаційні відрахування на повне відтворення основних засобів; затрати, що відносяться на капітальний ремонт в частині яка іде на збільшення вартості основних засобів; збільшення власного капіталу за рахунок до оцінки основних засобів; чистий прибуток;

зовнішнє: проводиться на фінансування ринку який складається з позикового ринку та ринку ЦП; Позичковий ринок - це сфера дії комерційних банків де фінансування потреб підприємства здійснюється шляхом отримання кредитів. Ринок цінних паперів - забезпечує фінансування потреб підприємства шляхом залучення фінансових ресурсів на довгостроковий і короткостроковий період.

Як ми бачимо зі статуту ТОВ «Чернівці Поліхімбуд» (додаток 1) дане підприємство здійснює свою діяльність саме на комерційній основі. Даний метод господарювання передбачає постійне порівняння понесених витрат і результатів діяльності, його метою є одержання максимального прибутку за мінімальних втрат капіталу і мінімального ризику. Він заснований на принципах повної юридичної та господарської відокремленості, самоокупності, самофінансування, прибутковості, фінансової відповідальності.

Читайте більше

Експорт та імпорт капіталу
Актуальність теми. Кожна країна володіє певними інвестиційними ресурсами, що склада­ються з її власних (національних) та іноземних інвестицій. Ці ресурси можуть використовуватися як для внутрішнього, так і для зарубіжного інвестування. напрямком руху інвестиційних ресурсів пов'язані поня ...

Інвестиції у формі капітальних вкладень
Капітальні вкладення - інвестиції в основний капітал, зокрема видатки нове будівництво, розширення, реконструкцію і технічне переозброєння діючих підприємств, проектно-пошукові роботи, будівельно-монтажні роботи щодо спорудження будинків та споруд й комунікацій до них та інші витрати кап ...