Меню сайта

Податки та їхній вплив на виробництво

впорядкування діяльності митних ліцензійних складів, затвердження їх переліку та введення щорічної перереєстрації, передача митним органам державних складів;

поширення умов, що стосуються суб'єктів підприємницької діяльності, на громадян, які перевозять транзитом горілчані вироби, вина, тютюнові вироби;

введення попередньої вантажної митної декларації на підакцизні товари та справляння належних платежів під час її оформлення.

Всі ці заходи позитивно вплинули на вітчизняного виробника. Адже, обмежуючи контрабанду та недобросовісну конкуренцію, держава захищає українські підприємства.

Проаналізувавши новий порядок справляння податку на прибуток, можна зробити висновки, що він має також ряд сильних і слабких сторін. Безумовно, прогресивним є затвердження таких положень, які суттєво зменшують податковий тягар і розширюють стимулюючий вплив:

виключення з валових доходів сум доходів, що накопичуються на пенсійних рахунках в межах механізму додаткового пенсійного забезпечення;

включення до складу валових витрат сум витрат минулих періодів, які не були враховані; сум безнадійної заборгованості; сум сплаченого ПДВ за товари для підприємств, які не є платниками ПДВ; сум витрат на гарантійний ремонт та заміну товарів до 10 відсотків вартості реалізованих товарів, термін гарантії яких не минув; витрат на рекламу (без обмежень у відсотках, як це було раніше); витрат у зв’язку зі сплатою відсотків по боргах без обмежень по обліковій ставці НБУ;

надання платнику права вибору особливого порядку оподаткування результатів діяльності, що здійснюється за довгостроковим контрактом;

звільнення від оподаткування прибутку від реалізації в Україні дитячого харчування, який спрямовується на розширення виробництва цього продукту;

пільгове оподаткування прибутку від реалізації продукту;

надання права зменшення суми валового доходу у разі затримки оплати покупцем;

визнання датою збільшення витрат не дату списання, а дату оплати чи оприбуткування товарів, робіт, послуг;

віднесення сум простроченої кредиторської заборгованості на державних підприємствах до валових доходів, а не повне вилучення їх до бюджету, як це було раніше;

надання права платникам самостійно проводити індексацію основних фондів у зв’язку з інфляцією.

Недоліками нового порядку оподаткування є:

малий відсоток дозволених витрат на покращання основних фондів (5 відсотків на рік від їх балансової вартості). Цей відсоток був би достатнім, якби парк обладнання не був настільки застарілим. Сьогодні він потребує покращання майже у повному складі. А при таких нормах цей процес затягнеться на десятиріччя. Тут, звичайно, можна зауважити, що витрати на покращання основних фондів можна відносити не тільки на валові витрати підприємств, - є й інші джерела. Але у наших підприємств вони надто обмежені. Податкові ж пільги чи податковий кредит на такі потреби не передбачені. Крім того, балансова вартість вже не визначається як первинна, а значить 5-відсотковий рівень через деякий час означатиме дуже малу суму. Тим паче, що нові основні фонди будуть вимагати покращення з плином часу, коли їхня балансова вартість, розрахована згідно з новим порядком (за мінусом амортизації) буде вже низькою. Разом з тим хотілося б зауважити, що новий порядок розрахунку балансової вартості фактично призводить до збільшення терміну амортизації, незважаючи на досить високі норми відрахувань. Це знову ж означає суттєве дестимулювання процесу оновлення парку обладнання. Скорочення названого терміну могло б досягатися при збереженні трактування балансової вартості основних фондів як первинної;

не передбачено інвестиційного податкового кредиту, а також пільг на частину прибутку, що інвестується (реінвестується) у виробництво. Це підкреслює слабкість регулюючого механізму;

оподаткування дивідендів за ставкою 30 відсотків, що дошкульно вдарить по дрібних акціонерах і відчутно вплине на їхню платоспроможність, скорочення якої в свою чергу вплине на попит, а значить і обсяги виробництва;

відсутність механізму стимулювання науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт;

відсутність механізму стимулювання малого бізнесу, який застосовується в більшості країн (наприклад, знижені ставки податку);

введення нових норм амортизації на 1997-1998 р.р. не в повному обсязі, а із застосуванням коефіцієнту 0,7 та 0,6, що призводить до надмірного вилучення прибутку через оподаткування.

Податок на прибуток (доходи) має досить високу фіскальну ефективність. В 1993 р. він забезпечував 29,2% доходів зведеного бюджету, в 1997 - 21,0%. Скорочення питомої ваги вказаного податку в доходах зведеного бюджету пояснюється кількома причинами: скороченням оподатковуваного обороту внаслідок падіння виробництва і його ефективності; переходом від оподаткування доходів до оподаткування прибутку; деяким послабленням умов оподаткування прибутку. Слід також звернути увагу на те, що в 1993 р. питома вага надходжень від податку на доходи підприємств в доходах зведеного бюджету була вищою від аналогічного показника в 1992 р. (29,2% в 1993 р. і 22,7% в 1992 р.). Це пояснюється підвищенням ставок податку з 18% до 22%.

Перейти на сторінку: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

Читайте більше

Управління фінансами
Необхідність переходу в Україні до інформаційного суспільства ставить перед урядом завдання формування єдиного інформаційного простору (ЄІП) в державному управлінні. Для цього необхідно враховувати особливості функціонування всіх гілок влади державного управління, законодавчих процесів, ...

Оцінка фінансової стійкості ТзОВ Імперія жирів
В умовах нестабільності економічного середовища та міжнародної фінансової кризи виникає потреба у досконалому аналізі фінансового стану суб’єктів господарювання, основним елементом якого є аналіз фінансової стійкості. Такий є аналіз діяльності підприємства є досить важливим для його ділов ...